Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
Fogem os ímpios, sem que ninguém os persiga; mas qualquer justo está confiado como o filho do leão.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
Pela transgressão da terra são muitos os seus príncipes, mas por homens prudentes e entendidos a sua continuação será prolongada.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
O homem pobre que oprime aos pobres é como chuva impetuosa, com que há falta de pão.
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
Os que deixam a lei louvam o ímpio; porém os que guardam a lei pelejam contra eles.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Os homens maus não entendem o juízo, mas os que buscam ao Senhor entendem tudo.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Melhor é o pobre que anda na sua sinceridade do que o perverso de caminhos, ainda que seja rico.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
O que guarda a lei é filho entendido, mas o companheiro dos comilões envergonha a seu pai.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
O que aumenta a sua fazenda com usura e onzena, o ajunta para o que se compadece do pobre.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
O que desvia os seus ouvidos de ouvir a lei até a sua oração será abominável.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
O que faz com que os retos errem num mau caminho ele mesmo cairá na sua cova: mas os bons herdarão o bem.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
O homem rico é sábio aos seus próprios olhos, mas o pobre que é entendido o esquadrinha.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
Quando os justos exultam, grande é a glória; mas quando os ímpios sobem, os homens se andam escondendo.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
O que encobre as suas transgressões nunca prosperará, mas o que as confessa e deixa alcançará misericórdia.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Bem-aventurado o homem que continuamente teme: mas o que endurece o seu coração virá a cair no mal.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
Como leão bramante, e urso faminto, assim é o ímpio que domina sobre um povo pobre.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
O príncipe falto de inteligência também multiplica as opressões, mas o que aborrece a avareza prolongará os seus dias.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
O homem carregado do sangue de qualquer pessoa fugirá até à cova: ninguém o retenha.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
O que anda sinceramente salvar-se-a, mas o perverso em seus caminhos cairá logo.
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
O que lavrar a sua terra virá a fartar-se de pão, mas o que segue a ociosos se fartará de pobreza.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
O homem fiel abundará em bençãos, mas o que se apressa a enriquecer não será inocente.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
Ter respeito à aparência de pessoas não é bom, porque até por um bocado de pão prevaricará o homem
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
O que se apressa a enriquecer é homem de mau olho, porém não sabe que há de vir sobre ele a pobreza.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
O que repreende ao homem depois achará mais favor do que aquele que lisongeia com a língua.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
O que rouba a seu pai, ou a sua mãe, e diz: Não há transgressão; companheiro é do homem dissipador.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
O altivo de ânimo levanta contendas, mas o que confia no Senhor engordará.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
O que confia no seu coração é insensato, mas o que anda em sabedoria ele escapará.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
O que dá ao pobre não terá necessidade, mas o que esconde os seus olhos terá muitas maldições.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
Quando os ímpios se elevam, os homens se andam escondendo, mas quando perecem, os justos se multiplicam.
