Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
fugit impius nemine persequente iustus autem quasi leo confidens absque terrore erit
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
propter peccata terrae multi principes eius et propter hominis sapientiam et horum scientiam quae dicuntur vita ducis longior erit
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
vir pauper calumnians pauperes similis imbri vehementi in quo paratur fames
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
qui derelinquunt legem laudant impium qui custodiunt succenduntur contra eum
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
viri mali non cogitant iudicium qui autem requirunt Dominum animadvertunt omnia
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
melior est pauper ambulans in simplicitate sua quam dives pravis itineribus
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
qui custodit legem filius sapiens est qui pascit comesatores confundit patrem suum
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
qui coacervat divitias usuris et fenore liberali in pauperes congregat eas
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
qui declinat aurem suam ne audiat legem oratio eius erit execrabilis
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
qui decipit iustos in via mala in interitu suo corruet et simplices possidebunt bona
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
sapiens sibi videtur vir dives pauper autem prudens scrutabitur eum
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
in exultatione iustorum multa gloria regnantibus impiis ruinae hominum
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
qui abscondit scelera sua non dirigetur qui confessus fuerit et reliquerit ea misericordiam consequetur
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
beatus homo qui semper est pavidus qui vero mentis est durae corruet in malum
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
leo rugiens et ursus esuriens princeps impius super populum pauperem
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
dux indigens prudentia multos opprimet per calumniam qui autem odit avaritiam longi fient dies eius
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
hominem qui calumniatur animae sanguinem si usque ad lacum fugerit nemo sustentet
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
qui ambulat simpliciter salvus erit qui perversis ingreditur viis concidet semel
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
qui operatur terram suam saturabitur panibus qui sectatur otium replebitur egestate
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
vir fidelis multum laudabitur qui autem festinat ditari non erit innocens
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
qui cognoscit in iudicio faciem non facit bene iste et pro buccella panis deserit veritatem
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
vir qui festinat ditari et aliis invidet ignorat quod egestas superveniat ei
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
qui corripit hominem gratiam postea inveniet apud eum magis quam ille qui per linguae blandimenta decipit
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
qui subtrahit aliquid a patre suo et matre et dicit hoc non est peccatum particeps homicidae est
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
qui se iactat et dilatat iurgia concitat qui sperat in Domino saginabitur
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
qui confidit in corde suo stultus est qui autem graditur sapienter iste salvabitur
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
qui dat pauperi non indigebit qui despicit deprecantem sustinebit penuriam
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
cum surrexerint impii abscondentur homines cum illi perierint multiplicabuntur iusti
