Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
惡者は逐ふ者なけれども逃げ 義者は獅子のごとくに勇まし
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
國の罪によりて侯伯多くなり 智くして知識ある人によりて國は長く保つ
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
弱者を虐ぐる貧人は糧をのこさざる暴しき雨のごとし
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
律法を棄るものは惡者をほめ 律法を守る者はこれに敵す
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
惡人は義きことを覺らず ヱホバを求むる者は凡の事をさとる
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
義しくあゆむ貧者は曲れる路をあゆむ富者に愈る
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
律法を守る者は智子なり 放蕩なる者に交るものは父を辱かしむ
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
利息と高利とをもてその財產を増すものは貧人をめぐむ者のために之をたくはふるなり
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
耳をそむけて律法を聞ざる者はその祈すらも憎まる
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
義者を惡き道に惑す者はみづから自己の阱に陷らん されど質直なる者は福祉をつぐべし
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
富者はおのれの目に自らを智慧ある者となす されど聰明ある貧者は彼をはかり知る
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
義者の喜ぶときは大なる榮あり 惡者の起るときは民身を匿す
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
その罪を隱すものは榮ゆることなし 然ど認らはして之を離るる者は憐憫をうけん
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
恒に畏るる人は幸福なり その心を剛愎にする者は災禍に陷るべし
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
貧しき民を治むるあしき侯伯は吼る獅子あるひは饑たる熊のごとし
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
智からざる君はおほく暴虐をおこなふ 不義の利を惡む者は遐齢をうべし
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
人を殺してその血を心に負ふ者は墓に奔るなり 人これを阻むること勿れ
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
義く行む者は救をえ 曲れる路に行む者は直に跌れん
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
おのれの田地を耕す者は糧にあき 放蕩なる者に從ふものは貧乏に飽く
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
忠信なる人は多くの幸福をえ 速かに富を得んとする者は罪を免れず
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
人を偏視るはよからず 人はただ一片のパンのために愆を犯すなり
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
惡目をもつ者は財をえんとて急がはしく 却て貧窮のおのれに來るを知らず
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
人を譴むる者は舌をもて諂ふ者よりも大なる感謝をうく
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
父母の物を竊みて罪ならずといふ者は滅す者の友なり
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
心に貧る者は爭端を起し ヱホバに倚賴むものは豊饒になるべし
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
おのれの心を恃む者は愚なり 智慧をもて行む者は救をえん
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
貧者に賙すものは乏しからず その目を掩ふ者は詛を受ること多し
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
惡者の起るときは人匿れ その滅るときは義者ます
