< Приповісті 28 >
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
L'empio fugge anche se nessuno lo insegue, mentre il giusto è sicuro come un giovane leone.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
Per i delitti di un paese molti sono i suoi tiranni, ma con un uomo intelligente e saggio l'ordine si mantiene.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
Un uomo empio che opprime i miseri è una pioggia torrenziale che non porta pane.
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
Quelli che violano la legge lodano l'empio, ma quanti osservano la legge gli muovono guerra.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
I malvagi non comprendono la giustizia, ma quelli che cercano il Signore comprendono tutto.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Meglio un povero dalla condotta integra che uno dai costumi perversi, anche se ricco.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
Chi osserva la legge è un figlio intelligente, chi frequenta i crapuloni disonora suo padre.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
Chi accresce il patrimonio con l'usura e l'interesse, lo accumula per chi ha pietà dei miseri.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
Chi volge altrove l'orecchio per non ascoltare la legge, anche la sua preghiera è in abominio.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
Chi fa traviare gli uomini retti per una cattiva strada, cadrà egli stesso nella fossa, mentre gli integri possederanno fortune.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
Il ricco si crede saggio, ma il povero intelligente lo scruta bene.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
Grande è la gioia quando trionfano i giusti, ma se prevalgono gli empi ognuno si nasconde.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
Chi nasconde le proprie colpe non avrà successo; chi le confessa e cessa di farle troverà indulgenza.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Beato l'uomo che teme sempre, chi indurisce il cuore cadrà nel male.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
Leone ruggente e orso affamato, tale è il malvagio che domina su un popolo povero.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
Un principe privo di senno moltiplica le vessazioni, ma chi odia la rapina prolungherà i suoi giorni.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
Un uomo perseguitato per omicidio fuggirà fino alla tomba: nessuno lo soccorre.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
Chi procede con rettitudine sarà salvato, chi va per vie tortuose cadrà ad un tratto.
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
Chi lavora la sua terra si sazierà di pane, chi insegue chimere si sazierà di miseria.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
L'uomo leale sarà colmo di benedizioni, chi si arricchisce in fretta non sarà esente da colpa.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
Non è bene essere parziali, per un pezzo di pane si pecca.
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
L'uomo dall'occhio cupido è impaziente di arricchire e non pensa che gli piomberà addosso la miseria.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
Chi corregge un altro troverà in fine più favore di chi ha una lingua adulatrice.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
Chi deruba il padre o la madre e dice: «Non è peccato», è compagno dell'assassino.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
L'uomo avido suscita litigi, ma chi confida nel Signore avrà successo.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
Chi confida nel suo senno è uno stolto, chi si comporta con saggezza sarà salvato.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
Per chi dà al povero non c'è indigenza, ma chi chiude gli occhi avrà grandi maledizioni.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
Se prevalgono gli empi, tutti si nascondono, se essi periscono, sono potenti i giusti.