Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
The wicked flee when no man pursueth: but the righteous are bold as a lion.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
For the transgression of a land many are its princes: but by a man of understanding and knowledge its state shall be prolonged.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
A poor man that oppresseth the poor is like a sweeping rain which leaveth no food.
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
They that forsake the law praise the wicked: but such as keep the law contend with them.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Evil men understand not judgment: but they that seek the LORD understand all things.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Better is the poor that walketh in his uprightness, than he that is perverse in his ways, though he is rich.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
He who keepeth the law is a wise son: but he that is a companion of gluttonous men shameth his father.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
He that by interest and unjust gain increaseth his substance, he shall gather it for him that will pity the poor.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
He that turneth away his ear from hearing the law, even his prayer shall be abomination.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
Whoever causeth the righteous to go astray in an evil way, he shall fall himself into his own pit: but the upright shall have good things in possession.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
The rich man is wise in his own conceit; but the poor that hath understanding searcheth him out.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
When righteous men rejoice, there is great glory: but when the wicked rise, a man is hidden.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
He that covereth his sins shall not prosper: but he who confesseth and forsaketh them shall have mercy.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Happy is the man that feareth always: but he that hardeneth his heart shall fall into mischief.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
As a roaring lion, and a ranging bear; so is a wicked ruler over the poor people.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
The prince that lacketh understanding is also a great oppressor: but he that hateth covetousness shall prolong his days.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
A man that doeth violence to the blood of any person shall flee to the pit; let no man sustain him.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
He who walketh uprightly shall be saved: but he that is perverse in his ways shall fall at once.
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
He that tilleth his land shall have plenty of bread: but he that followeth after vain persons shall have poverty enough.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
A faithful man shall abound with blessings: but he that maketh haste to be rich shall not be innocent.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
To have respect of persons is not good: for for a piece of bread that man will transgress.
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
He that hasteneth to be rich hath an evil eye, and considereth not that poverty shall come upon him.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
He that rebuketh a man afterward shall find more favour than he that flattereth with the tongue.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
He that robbeth his father or his mother, and saith, It is no transgression; the same is the companion of a destroyer.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
He that is of a proud heart stirreth up strife: but he that putteth his trust in the LORD shall be made fat.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
He that trusteth in his own heart is a fool: but whoever walketh wisely, he shall be delivered.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
He that giveth to the poor shall not want: but he that hideth his eyes shall have many a curse.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
When the wicked rise, men hide themselves: but when they perish, the righteous increase.
