Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
The wicked man fleeth, when no man pursueth: but the just, bold as a lion, shall be without dread.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
For the sins of the land many are the princes thereof: and for the wisdom of a man, and the knowledge of those things that are said, the life of the prince shall be prolonged.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
A poor man that oppresseth the poor, is like a violent shower, which bringeth a famine.
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
They that forsake the law, praise the wicked man: they that keep it, are incensed against him.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Evil men think not on judgment: but they that seek after the Lord, take notice of all things.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Better is the poor man walking in his simplicity, than the rich in crooked ways.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
He that keepeth the law is a wise son: but he that feedeth gluttons, shameth his father.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
He that heapeth together riches by usury and loan, gathereth them for him that will be bountiful to the poor.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
He that turneth away his ears from hearing the law, his prayer shall be as abomination.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
He that deceiveth the just in a wicked way, shall fall in his own destruction: and the upright shall possess his goods.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
The rich man seemeth to himself wise: but the poor man that is prudent shall search him out.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
In the joy of the just there is great glory: when the wicked reign, men are ruined.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
He that hideth his sins, shall not prosper: but he that shall confess, and forsake them, shall obtain mercy.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Blessed is the man that is always fearful: but he that is hardened in mind, shall fall into evil.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
As a roaring lion, and a hungry bear, so is a wicked prince over the poor people.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
A prince void of prudence shall oppress many by calumny: but he that hateth covetousness, shall prolong his days.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
A man that doth violence to the blood of a person, if he flee even to the pit, no man will stay him.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
He that walketh uprightly, shall be saved: he that is perverse in his ways shall fall at once.
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
He that tilleth his ground, shall be filled with bread: but he that followeth idleness shall be filled with poverty.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
A faithful man shall be much praised: but he that maketh haste to be rich, shall not be innocent.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
He that hath respect to a person in judgment, doth not well: such a man even for a morsel of bread forsaketh the truth.
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
A man, that maketh haste to be rich, and envieth others, is ignorant that poverty shall come upon him.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
He that rebuketh a man, shall afterward find favour with him, more than he that by a flattering tongue deceiveth him.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
He that stealeth any thing from his father, or from his mother: and saith, This is no sin, is the partner of a murderer.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
He that boasteth, and puffeth up himself, stirreth up quarrels: but he that trusteth in the Lord, shall be healed.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
He that trusteth in his own heart, is a fool: but he that walketh wisely, he shall be saved.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
He that giveth to the poor, shall not want: he that despiseth his entreaty, shall suffer indigence.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
When the wicked rise up, men shall hide themselves: when they perish, the lust shall be multiplied.
