Приповісті 28
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
The ungodly [man] flees when no one pursues: but the righteous is confident as a lion.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
By reason of the sins of ungodly men quarrels arise; but a wise man will quell them.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
A bold man oppresses the poor by ungodly deeds. As an impetuous and profitable rain,
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
so they that forsake the law praise ungodliness; but they that love the law fortify themselves with a wall.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Evil men will not understand judgment: but they that seek the Lord will understand everything.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
A poor man walking in truth is better than a rich liar.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
A wise son keeps the law: but he that keeps up debauchery dishonours his father.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
He that increases his wealth by usuries and [unjust] gains, gathers it for him that pities the poor.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
He that turns away his ear from hearing the law, even he has made his prayer abominable.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
He that causes upright men to err in an evil way, himself shall fall into destruction: transgressor also shall pass by prosperity, but shall not enter into it.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
A rich man is wise in his own conceit; but an intelligent poor man will condemn him.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
By reason of the help of righteous men great glory arises: but in the places of the ungodly men are caught.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
He that covers his own ungodliness shall not prosper: but he that blames [himself] shall be loved.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Blessed is the man who religiously fears always: but the hard of heart shall fall into mischiefs.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
A hungry lion and a thirsty wolf [is he], who, being poor, rules over a poor nation.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
A king in need of revenues is a great oppressor: but he that hates injustice shall live a long time.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
He that becomes surety for a man charged with murder shall be an exile, and not in safety. Chasten thy son, and he shall love thee, and give honour to thy soul: he shall not obey a sinful nation.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
He that walks justly is assisted: but he that walks in crooked ways shall be entangled [therein].
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
He that tills his own land shall be satisfied with bread: but he that follows idleness shall have plenty of poverty.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
A man worthy of credit shall be much blessed: but the wicked shall not be unpunished.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
He that reverences not the persons of the just is not good: such a one will sell a man for a morsel of bread.
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
An envious man makes haste to be rich, and knows not that the merciful man will have the mastery over him.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
He that reproves a man's ways shall have more favour than he that flatters with the tongue.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
He that casts off father or mother, and thinks he sins not; the same is partaker with an ungodly man.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
An unbelieving man judges rashly: but he that trusts in the Lord will act carefully.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
He that trusts to a bold heart, such an one is a fool: but he that walks in wisdom shall be safe.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
He that gives to the poor shall not be in want: but he that turns away his eye [from him] shall be in great distress.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
In the places of ungodly [men] the righteous mourn: but in their destruction the righteous shall be multiplied.
