< Приповісті 27 >

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Ne bahaj se z naslednjim dnem; kajti ne veš, kakšen dan se lahko rodi.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Naj te hvali drug človek in ne tvoja lastna usta, tujec in ne tvoje lastne ustnice.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Kamen je težak in pesek ima težo, toda bedakov bes je težji kakor oba skupaj.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Bes je krut in jeza je nezaslišana, toda kdo je zmožen obstati pred zavistjo?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Odprto oštevanje je boljše kakor skrita ljubezen.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Zveste so rane od prijatelja, toda poljubi sovražnika so varljivi.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Siti duši se satovje gabi, toda lačni duši je vsaka grenka stvar sladka.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Kakor ptica, ki se oddaljuje od svojega gnezda, tako je človek, ki se oddaljuje od svojega kraja.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Mazilo in dišava razveseljujeta srce, tako počne sladkost človekovega prijatelja s srčnim nasvetom.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Svojega lastnega prijatelja in prijatelja svojega očeta ne zapusti niti na dan svoje katastrofe ne pojdi v hišo svojega brata, kajti boljši je sosed, ki je blizu, kakor brat daleč proč.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Moj sin, bodi moder in razveseli moje srce, da lahko odgovorim tistemu, ki me graja.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Razsoden človek sluti zlo in se skrije, toda naivneži gredo dalje in so kaznovani.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Vzemi obleko tistega, ki je pôrok za tujca in vzemi njegovo jamstvo za tujo žensko.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Kdor z močnim glasom blagoslavlja svojega prijatelja, vzdigujoč ga zgodaj zjutraj, se mu bo to štelo [v] prekletstvo.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Nenehno kapljanje na zelo deževen dan in prepirljiva ženska sta si podobna.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Kdorkoli jo skriva, skriva veter in mazilo svoje desnice, ki izdaja samo sebe.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Železo ostri železo; tako človek ostri obličje svojega prijatelja.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Kdorkoli varuje figovo drevo, bo jedel njegov sad, tako bo spoštovan, kdor čaka na svojega gospodarja.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Kakor v vodi obraz odzdravlja obrazu, tako srce človeka k človeku.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
Pekel in uničenje nikdar nista polna, tako človekove oči nikoli niso nasičene. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Kakor je talilni lonec za srebro in talilna peč za zlato, tak je človek do svoje hvale.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Čeprav bi bedaka s tolkačem stolkel v stopi med pšenico, vendarle njegova nespametnost ne bo odšla od njega.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Bodi marljiv, da spoznaš stanje svojih tropov in dobro glej k svojim čredam.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Kajti bogastva niso na veke in mar se krona prenaša vsakemu rodu?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Seno je odneseno, prikaže se nežna trava in gorska zelišča se zberejo.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Jagnjeta so za tvoje oblačilo in kozli so nagrada polja.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Imel boš dovolj kozjega mleka za svojo hrano, za hrano svoje družine in za vzdrževanje svojih dekel.

< Приповісті 27 >