< Приповісті 27 >

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Ne hvali se sjutrašnjim danom, jer ne znaš šta æe dan donijeti.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Neka te hvali drugi, a ne tvoja usta, tuðin, a ne tvoje usne.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Težak je kamen, i pijesak je težak; ali je gnjev bezumnikov teži od obojega.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Jarost je nemilostiva, i gnjev je plah; ali ko æe odoljeti zavisti?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Bolji je javni ukor nego tajna ljubav.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Udarci od prijatelja istiniti su, a cjelivi nenavidnikovi lažni.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Duša sita gazi sat, a gladnoj duši slatko je sve što je gorko.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Kaka je ptica koja odleti iz svojega gnijezda, taki je èovjek koji otide iz svojega mjesta.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ulje i kad veseli srce, tako je prijatelj sladak svjetom srdaènijem.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Ne ostavljaj prijatelja svojega ni prijatelja oca svojega, i u kuæu brata svojega ne ulazi u nesreæi svojoj: bolji je susjed blizu nego brat daleko.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Sine moj, budi mudar i obraduj srce moje, da imam šta odgovoriti onome ko me ruži.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Pametan èovjek vidi zlo i skloni se, a ludi idu dalje i plaæaju.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Uzmi haljinu onomu koji se podjamèi za tuðina, i uzmi zalog od njega za tuðinku.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Ko blagosilja prijatelja svojega na glas rano ustajuæi, primiæe mu se za kletvu.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Neprestano kapanje kad je velik dažd, i žena svadljiva, jedno su;
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Ko je ustavlja, ustavlja vjetar, i ona se odaje kao mirisavo ulje u desnici.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Gvožðe se gvožðem oštri, tako èovjek oštri lice prijatelja svojega.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Ko èuva smokvu, ješæe roda njezina; tako ko èuva gospodara svojega, biæe poštovan.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Kako je u vodi lice prema licu, tako je srce èovjeèije prema èovjeku.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
Grob i propast nigda se ne mogu zasititi, tako oèi èovjeèije nigda nijesu site. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Srebro u topionici i zlato u peæi a èovjek u ustima onoga koji ga hvali poznaje se.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Da bezumnoga tucaš u stupi tuèkom s prekrupom, ne bi otišlo od njega bezumlje njegovo.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Dobro gledaj stoku svoju i staraj se za stada svoja.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Jer bogatstvo ne traje dovijeka niti kruna od koljena do koljena.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Kad trava naraste i pokaže se zelen, kupi se trava po planinama.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Jaganjci su ti za odijelo, i jariæi cijena za njivu.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
I dosta ima mlijeka kozjega tebi za jelo, i za jelo tvojemu domu i za hranu tvojim djevojkama.

< Приповісті 27 >