Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Не хвались завтрашним днем, потому что не знаешь, что родит тот день.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои, - чужой, а не язык твой.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Тяжел камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Сытая душа попирает и сот, а голодной душе все горькое сладко.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Как птица, покинувшая гнездо свое, так человек, покинувший место свое.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Масть и курение радуют сердце; так сладок всякому друг сердечным советом своим.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Будь мудр, сын мой, и радуй сердце мое; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперед и наказываются.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена - равны:
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
кто хочет скрыть ее, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Кто стережет смоковницу, тот будет есть плоды ее; и кто бережет господина своего, тот будет в чести.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Как в воде лицо - к лицу, так сердце человека - к человеку.
Преисподняя и Аваддон - ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Что плавильня - для серебра, горнило - для золота, то для человека уста, которые хвалят его. Сердце беззаконника ищет зла, сердце же правое ищет знания.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Толки глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах;
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
потому что богатство не навек, да и власть разве из рода в род?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Прозябает трава, и является зелень, и собирают горные травы.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Овцы - на одежду тебе, и козлы - на покупку поля.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
И довольно козьего молока в пищу тебе, в пищу домашним твоим и на продовольствие служанкам твоим.
