Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Não te orgulhes do dia de amanhã; porque não sabes o que o dia trará.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Que o estranho te louve, e não tua [própria] boca; o estrangeiro, e não teus [próprios] lábios.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A pedra é pesada, e a areia tem [seu] peso; mas a provocação do tolo é mais pesada do que estas ambas.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
O furor é cruel, e a ira impetuosa; mas quem resistirá firme perante à inveja?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Melhor é a repreensão clara do que o amor escondido.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Fiéis são as feridas [feitas] por um amigo, mas os beijos de um inimigo são enganosos.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
A alma saciada rejeita o favo de mel; mas para a alma faminta, toda coisa amarga é doce.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Como a ave, que vagueia de seu ninho, assim é o homem que anda vagueando de seu lugar.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
O óleo e o perfume alegram ao coração; assim é a doçura de um amigo com um conselho sincero.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Não abandones o teu amigo, nem o amigo de teu pai; nem entres na casa de teu irmão no dia de tua adversidade; melhor é o vizinho que está perto do que o irmão que está longe.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Sê sábio, meu filho, e alegra meu coração; para que eu tenha algo a responder para aquele que me desprezar.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
O prudente vê o mal, [e] se esconde; [mas] os ingênuos passam adiante, e sofrem as consequências.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Toma a roupa daquele que fica por fiador de estranho; toma penhor daquele [que fica por fiador] da estranha.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Aquele que bendiz ao seu amigo em alta voz durante a madrugada lhe será considerado como maldição.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
A mulher briguenta é semelhante a uma goteira contínua em tempo de grande chuva;
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Tentar contê-la é como tentar conter o vento, ou impedir que o óleo escorra de sua mão direita.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
O ferro é afiado com ferro; assim também o homem afia o rosto de seu amigo.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Aquele que guarda a figueira comerá de seu fruto; e o que dá atenção ao seu senhor será honrado.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Assim como a água reflete o rosto, assim também o coração reflete o ser humano.
O Xeol e a perdição nunca estão saciados; assim também os olhos do homem nunca estão satisfeitos. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
[Como] o crisol é para a prata, e o forno para o ouro, assim o homem [é provado] pelos louvores que lhe dizem.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Ainda que esmagues ao tolo em um pilão junto com os grãos, ainda assim sua loucura não se separaria dele.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Procura conhecer a condição de tuas ovelhas; põe teu coração sobre o gado;
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
porque o tesouro não [dura] para sempre; nem uma coroa [dura] de geração em geração.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Quando a erva aparecer, e surgirem a folhagem, e se juntarem as ervas dos montes,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Os cordeiros serão para tuas roupas, e os bodes para o preço do campo;
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
E o leite das cabras será o suficiente para tua alimentação, para a alimentação de tua casa, e para o sustento de tuas servas.
