Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Não presumas do dia de amanhã, porque não sabes o que parirá o dia.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Louve-te o estranho, e não a tua boca, o estrangeiro e não os teus lábios.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Pesada é a pedra, e a areia é carregada; porém a ira do insensato é mais pesada do que elas ambas.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Cruel é o furor e a impetuosa ira, mas quem parará perante a inveja?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Melhor é a repreensão aberta do que o amor encoberto.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Fieis são as feridas feitas pelo que ama, mas os beijos do que aborrece são enganosos.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
A alma farta piza o favo de mel, mas à alma faminta todo o amargo é doce.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Qual é a ave que vagueia do seu ninho, tal é o homem que anda vagueando do seu lugar.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
O óleo e o perfume alegram o coração: assim a doença do amigo de alguém com o conselho cordial.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Não deixes a teu amigo, nem ao amigo de teu pai, nem entres na casa de teu irmão no dia da tua adversidade: melhor é o vizinho de perto do que o irmão ao longe.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Sê sábio, filho meu, e alegra o meu coração; para que tenha alguma coisa que responder àquele que me desprezar.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
O avisado vê o mal, e esconde-se; mas os simples passam e pagam a pena.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Quando alguém fica por fiador do estranho, toma-lhe tu a sua roupa; e o penhora pela estranha.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
O que bendiz ao seu amigo em alta voz, madrugando pela manhã, por maldição se lhe contará.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
O gotejar contínuo no dia de grande chuva, e a mulher contenciosa, uma e outra são semelhantes.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Todos os que a esconderem esconderão o vento: e o óleo da sua dextra clama.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Como o ferro com o ferro se aguça, assim o homem aguça o rosto do seu amigo.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
O que guarda a figueira comerá do seu fruto; e o que atenta para seu senhor, será honrado.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Como na água o rosto corresponde ao rosto, assim o coração do homem ao homem.
Como o inferno e a perdição nunca se fartam, assim os olhos do homem nunca se fartam. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Como o crisol é para a prata, e o forno para o ouro, assim se prova o homem pelos louvores.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Ainda quando pizares o tolo com uma mão de gral entre grãos de cevada pilada, não se irá dele a sua estultícia.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Procura conhecer o estado das tuas ovelhas: põe o teu coração sobre o gado.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Porque o tesouro não dura para sempre: ou durará a coroa de geração em geração?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Quando se mostrar a erva, e aparecerem os renovos, então ajunta as hervas dos montes.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Os cordeiros serão para te vestires, e os bodes para o preço do campo.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
E a abastança do leite das cabras para o teu sustento, para sustento da tua casa, e para sustento das tuas criadas.
