Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Rosa deg ikkje av morgondagen, for du veit ikkje kva ein dag ber i fang.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Lat ein annan rosa deg; ikkje din eigen munn, ein framand og ei dine eigne lippor!
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Stein er tung, og sand veg mykje, men tyngre enn båe er dåreharm.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Sinne er fælslegt, og vreide ein flaum, men kven kann standa seg mot åbryskap?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Betre er openberrleg refsing enn kjærleik som held seg duld.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Trugne er slag av venehand, og mange er uvens kyssar.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Den mette trakkar på honning, men den svoltne tykkjer alt beiskt er søtt.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Som ein fugl som rømer frå reiret sitt, er ein mann som rømer frå heimen sin.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Olje og røykjelse hjarta gled, og søte venar-ord frå rådvis sjæl.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Slepp ikkje frå deg venen din og far din’s ven, so du lyt heim til bror din når du er i naud! Ein granne nær attmed er betre enn ein bror langt burte.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Vert vis, min son, og gled mitt hjarta, so eg kann svara den som spottar meg!
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Den kloke ser fåren, gøymer seg; fåmingar renner fram og lyt bøta for det.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Tak klædi hans, for han hev borga for ein annan, og panta honom for ei framand kvinna!
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Den som høgmælt signar sin ven um morgonen tidleg, han skal få det tilrekna som ei forbanning.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Si-drop frå taket ein regndag og ei trættekjær kvinna likjest kvarandre.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Den som held på henne, held på vind, og handi hans triv i olje.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Jarn sliper jarn, og den eine mannen sliper den andre.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Den som agtar fiketreet sitt, fær eta frukti av det, den som tek vare på sin herre, skal få æra.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Som andlit seg speglar mot andlit i vatnet, so menneskjehjarta mot menneskje.
Helheim og avgrunn vert ikkje mette, og menneskjeaugo vert ikkje mette. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Diglen røyner sylvet og omnen gullet, og ein mann vert røynd av sin ros.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Um du støyte uvitingen i mortelen med støytaren i hop med gryn, so vilde ikkje vitløysa vika ifrå han.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
God greide lyt du hava på koss sauerne dine ser ut, og agta vel på buskapen din!
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
For velstand varer ikkje æveleg, og ikkje ei kruna frå ætt til ætt.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Men er høyet burte og håi kjem att, og fjellgras vert sanka i hop,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
då hev du lamb til klæde, og bukkar til å kjøpa deg åker for,
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
og geitemjølk nok til mat for deg, til mat for huset ditt og til livsupphald for gjentorne dine.
