Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Nelielies ar rītdienu; jo tu nezini, ko diena atnesīs.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Lai cits tevi slavē un ne paša mute, svešs un ne paša lūpas.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Akmens ir grūts un smiltis smagas, bet ģeķa sēras sūrākas nekā abi.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Nežēlība ir briesmīga lieta un bardzība ir kā plūdi; bet priekš skaudības, kas tur pastāvēs!
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Labāki skaidri pārmācīt, nekā mīlestība, ko nedabū redzēt.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Drauga sitieni nāk no labas sirds, bet viltīga ir nīdētāja skūpstīšana.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Paēdis arī tīru medu min pa kājām, bet izsalkušam ikviens rūgtums ir salds.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Kā putns, kas savu ligzdu atstājis, tāds ir cilvēks, no dzimtenes aizgājis.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Eļļa un kvēpināšana iepriecina sirdi; tāds mīlīgs ir draugs, kas padomu dod no sirds.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Neatstāj savu draugu, nedz sava tēva draugu, un savā bēdu laikā neej sava brāļa namā; labāks ir kaimiņš tuvumā, nekā brālis tālumā.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Esi gudrs, mans dēls, tad mana sirds priecāsies, un es varēšu atbildēt saviem nievātājiem.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Gudrais paredz nelaimi un paglābjās; bet neprāta ļaudis skrien vien un dabū ciest.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
„Atņem tam drēbi; jo viņš priekš sveša galvojis, un tā nezināmā vietā ķīlā to.“
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Ja arī cilvēks no paša rīta skaņā balsī savu tuvāko svētī, to viņam tomēr var pārgriezt par lāstiem.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Bez gala pil, kad lietus līst, un rējēja sieva tāda pat.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Kas tādu grib valdīt, tas valda vēju un tur eļļu savā rokā.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Dzelzs trinās pie dzelzs un cilvēks trinās pie cilvēka.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Kas vīģes koku kopj, ēdīs viņa augļus, un kas par savu kungu gādā, taps godā.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Kā vaigam vaigs atspīd ūdenī, tā cilvēka sirds cilvēkam.
Elle un bezdibenis nav pildāmi, tāpat cilvēka acis nav pildāmas. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Kausējams katls sudrabam, ceplis zeltam, un vīrs pēc savas slavas.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Ja tu ģeķi piestā ar piestalu putraimos sagrūstu, ģeķība no viņa neatstāsies.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Liec labi ziņā savus sīkos lopus un ņem vērā savus ganāmos,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Jo mantas nepaliek mūžīgi, nedz ķēniņa kronis uz radu radiem.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
(Bet) kad siens nopļauts, un jauns zaļums nācis, un zāles uz kalniem salasītas,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Tad tev jēri būs apģērbam, un āži par tīruma maksu,
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Un kazu piena būs diezgan tev un tavam namam par barību un par uzturu tavām kalponēm.
