Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
あすのことを誇ってはならない、一日のうちに何がおこるかを知ることができないからだ。
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
自分の口をもって自らをほめることなく、他人にほめさせよ。自分のくちびるをもってせず、ほかの人にあなたをほめさせよ。
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
石は重く、砂も軽くはない、しかし愚かな者の怒りはこの二つよりも重い。
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
憤りはむごく、怒りははげしい、しかしねたみの前には、だれが立ちえよう。
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
あからさまに戒めるのは、ひそかに愛するのにまさる。
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
愛する者が傷つけるのは、まことからであり、あだの口づけするのは偽りからである。
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
飽いている者は蜂蜜をも踏みつける、しかし飢えた者には苦い物でさえ、みな甘い。
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
その家を離れてさまよう人は、巣を離れてさまよう鳥のようだ。
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
油と香とは人の心を喜ばせる、しかし魂は悩みによって裂かれる。
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
あなたの友、あなたの父の友を捨てるな、あなたが悩みにあう日には兄弟の家に行くな、近い隣り人は遠くにいる兄弟にまさる。
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
わが子よ、知恵を得て、わたしの心を喜ばせよ、そうすればわたしをそしる者に答えることができる。
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
賢い者は災を見て自ら避け、思慮のない者は進んでいって、罰をうける。
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
人のために保証する者からは、まずその着物をとれ、他人のために保証をする者をば抵当に取れ。
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
朝はやく起きて大声にその隣り人を祝すれば、かえってのろいと見なされよう。
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
雨の降る日に雨漏りの絶えないのと、争い好きな女とは同じだ。
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
この女を制するのは風を制するのとおなじく、右の手に油をつかむのとおなじだ。
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
鉄は鉄をとぐ、そのように人はその友の顔をとぐ。
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
いちじくの木を守る者はその実を食べる、主人を尊ぶ者は誉を得る。
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
水にうつせば顔と顔とが応じるように、人の心はその人をうつす。
陰府と滅びとは飽くことなく、人の目もまた飽くことがない。 (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
るつぼによって銀をためし、炉によって金をためす、人はその称賛によってためされる。
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
愚かな者をうすに入れ、きねをもって、麦と共にこれをついても、その愚かさは去ることがない。
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
あなたの羊の状態をよく知り、あなたの群れに心をとめよ。
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
富はいつまでも続くものではない、どうして位が末代までも保つであろうか。
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
草が刈り取られ、新しい芽がのび、山の牧草も集められると、
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
小羊はあなたの衣料を出し、やぎは畑を買う価となり、
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
やぎの乳は多くて、あなたと、あなたの家のものの食物となり、おとめらを養うのにじゅうぶんである。
