< Приповісті 27 >
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Non ti vantare del domani, perché non sai neppure che cosa genera l'oggi.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Ti lodi un altro e non la tua bocca, un estraneo e non le tue labbra.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
La pietra è greve, la sabbia è pesante, ma più dell'una e dell'altra lo è il fastidio dello stolto.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
La collera è crudele, l'ira è impetuosa; ma chi può resistere alla gelosia?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Meglio un rimprovero aperto che un amore celato.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Leali sono le ferite di un amico, fallaci i baci di un nemico.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Gola sazia disprezza il miele; per chi ha fame anche l'amaro è dolce.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Come un uccello che vola lontano dal nido così è l'uomo che va errando lontano dalla dimora.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Il profumo e l'incenso allietano il cuore, la dolcezza di un amico rassicura l'anima.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Non abbandonare il tuo amico né quello di tuo padre, non entrare nella casa di tuo fratello nel giorno della tua disgrazia. Meglio un amico vicino che un fratello lontano.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Sii saggio, figlio mio, e allieterai il mio cuore e avrò di che rispondere a colui che mi insulta.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
L'accorto vede il pericolo e si nasconde, gli inesperti vanno avanti e la pagano.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Prendigli il vestito perché si è fatto garante per uno straniero e tienilo in pegno per gli sconosciuti.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Benedire il prossimo di buon mattino ad alta voce gli sarà imputato come una maledizione.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Il gocciolar continuo in tempo di pioggia e una moglie litigiosa, si rassomigliano:
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
chi la vuol trattenere, trattiene il vento e raccoglie l'olio con la mano destra.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Il ferro si aguzza con il ferro e l'uomo aguzza l'ingegno del suo compagno.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Il guardiano di un fico ne mangia i frutti, chi ha cura del suo padrone ne riceverà onori.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Come un volto differisce da un altro, così i cuori degli uomini differiscono fra di loro.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol )
Come gli inferi e l'abisso non si saziano mai, così non si saziano mai gli occhi dell'uomo. (Sheol )
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Come il crogiuolo è per l'argento e il fornello per l'oro, così l'uomo rispetto alla bocca di chi lo loda.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Anche se tu pestassi lo stolto nel mortaio tra i grani con il pestello, non scuoteresti da lui la sua stoltezza.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Preòccupati del tuo gregge, abbi cura delle tue mandrie,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
perché non sono perenni le ricchezze, né un tesoro si trasmette di generazione in generazione.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Si toglie il fieno, apparisce l'erba nuova e si raccolgono i foraggi dei monti;
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
gli agnelli ti danno le vesti e i capretti il prezzo per comprare un campo,
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
le capre latte abbondante per il cibo e per vitto della tua famiglia. e per mantenere le tue schiave.