Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Ne te vante point du jour du lendemain; car tu ne sais pas ce que ce jour peut enfanter.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Qu'un autre te loue, et non pas ta propre bouche; que ce soit un étranger, et non tes lèvres.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
La pierre est pesante, et le sable est lourd; mais la colère d'un insensé est plus pesante que l'un et l'autre.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
La colère est cruelle; et la fureur est comme une inondation; mais qui pourra subsister devant la jalousie?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Une réprimande ouverte vaut mieux qu'une amitié cachée.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Les blessures faites par celui qui aime, sont fidèles; mais les baisers de celui qui hait sont trompeurs.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Celui qui est rassasié, foule aux pieds les rayons de miel; mais celui qui a faim trouve doux même ce qui est amer.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Tel qu'est un oiseau qui erre loin de son nid, tel est l'homme qui s'éloigne de sa demeure.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
L'huile et le parfum réjouissent le cœur; telle est la douceur d'un ami dont le conseil vient du cœur.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Ne quitte point ton ami, ni l'ami de ton père, et ne va point dans la maison de ton frère au jour de ta détresse; car un bon voisin qui est près, vaut mieux qu'un frère qui est loin.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Mon fils, sois sage, et réjouis mon cœur, et je pourrai répondre à celui qui me fera des reproches.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
L'homme bien avisé prévoit le mal, et se met à l'abri; mais les simples passent outre et en portent la peine.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Quand quelqu'un aura cautionné un étranger, prends son vêtement; exige de lui un gage, à cause des étrangers.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Celui qui bénit son ami à haute voix, de bon matin, sera considéré comme s'il le maudissait.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Une gouttière continuelle au temps d'une grosse pluie, et une femme querelleuse, c'est tout un.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Qui veut la retenir essaie d'arrêter le vent et de saisir de l'huile de sa main.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Comme le fer aiguise le fer, ainsi un homme en aiguise un autre.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Celui qui garde le figuier, mangera de son fruit; ainsi celui qui garde son maître sera honoré.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Comme dans l'eau le visage répond au visage, ainsi le cœur d'un homme répond à celui d'un autre homme.
Le Sépulcre et le gouffre ne sont jamais rassasiés; de même, les yeux de l'homme sont insatiables. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
L'argent est éprouvé par le fourneau, l'or par le creuset; et l'homme est jugé d'après sa renommée.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Quand tu pilerais un insensé dans un mortier, parmi du grain, avec un pilon, sa folie ne se détacherait pas de lui.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Applique-toi à connaître l'état de tes brebis et donne tes soins à tes troupeaux.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Car les richesses ne durent pas toujours, et la couronne ne demeure pas d'âge en âge.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Le foin se récolte, et la verdure paraît, et les herbes des montagnes sont recueillies.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Les agneaux seront pour te vêtir, et les boucs pour payer le champ.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Et l'abondance du lait des chèvres sera pour ta nourriture, pour la nourriture de ta maison, et pour la vie de tes servantes.
