< Приповісті 27 >

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Ne te vante pas du lendemain, Car tu ne sais pas ce qu’un jour peut enfanter.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Qu’un autre te loue, et non ta bouche, Un étranger, et non tes lèvres.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
La pierre est pesante et le sable est lourd, Mais l’humeur de l’insensé pèse plus que l’un et l’autre.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
La fureur est cruelle et la colère impétueuse, Mais qui résistera devant la jalousie?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Mieux vaut une réprimande ouverte Qu’une amitié cachée.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Les blessures d’un ami prouvent sa fidélité, Mais les baisers d’un ennemi sont trompeurs.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Celui qui est rassasié foule aux pieds le rayon de miel, Mais celui qui a faim trouve doux tout ce qui est amer.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Comme l’oiseau qui erre loin de son nid, Ainsi est l’homme qui erre loin de son lieu.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
L’huile et les parfums réjouissent le cœur, Et les conseils affectueux d’un ami sont doux.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
N’abandonne pas ton ami et l’ami de ton père, Et n’entre pas dans la maison de ton frère au jour de ta détresse; Mieux vaut un voisin proche qu’un frère éloigné.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Mon fils, sois sage, et réjouis mon cœur, Et je pourrai répondre à celui qui m’outrage.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
L’homme prudent voit le mal et se cache; Les simples avancent et sont punis.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; Exige de lui des gages, à cause des étrangers.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Si l’on bénit son prochain à haute voix et de grand matin, Cela est envisagé comme une malédiction.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Une gouttière continue dans un jour de pluie Et une femme querelleuse sont choses semblables.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Celui qui la retient retient le vent, Et sa main saisit de l’huile.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Comme le fer aiguise le fer, Ainsi un homme excite la colère d’un homme.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Celui qui soigne un figuier en mangera le fruit, Et celui qui garde son maître sera honoré.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Comme dans l’eau le visage répond au visage, Ainsi le cœur de l’homme répond au cœur de l’homme.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
Le séjour des morts et l’abîme sont insatiables; De même les yeux de l’homme sont insatiables. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or; Mais un homme est jugé d’après sa renommée.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Quand tu pilerais l’insensé dans un mortier, Au milieu des grains avec le pilon, Sa folie ne se séparerait pas de lui.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Connais bien chacune de tes brebis, Donne tes soins à tes troupeaux;
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Car la richesse ne dure pas toujours, Ni une couronne éternellement.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Le foin s’enlève, la verdure paraît, Et les herbes des montagnes sont recueillies.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Les agneaux sont pour te vêtir, Et les boucs pour payer le champ;
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Le lait des chèvres suffit à ta nourriture, à celle de ta maison, Et à l’entretien de tes servantes.

< Приповісті 27 >