Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Älä huomispäivästä kersku, sillä et tiedä, mitä mikin päivä synnyttää.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Kehukoon sinua toinen, ei oma suusi; vieras, eikä omat huulesi.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Raskas on kivi ja painava hiekka, mutta molempia raskaampi hullun suuttumus.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Kiukku on julma, viha on niinkuin tulva; mutta kuka voi kestää luulevaisuutta?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Parempi julkinen nuhde kuin salattu rakkaus.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Ystävän lyönnit ovat luotettavat, mutta vihamiehen suutelot ylenpalttiset.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Kylläinen polkee hunajaakin, nälkäiselle on kaikki karvaskin makeata.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Kuin pesästään paennut lintu, on mies paossa kotipaikoiltaan.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Öljy ja suitsuke ilahuttavat sydämen; samoin ystävän hellyys, alttiisti neuvoja antavainen.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Ystävääsi ja isäsi ystävää älä hylkää, äläkä hätäpäivänäsi mene veljesi taloon: parempi läheinen naapuri kuin kaukainen veli.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Viisastu, poikani, ja ilahuta minun sydämeni, niin minä voin antaa herjaajalleni vastauksen.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Mielevä näkee vaaran ja kätkeytyy, mutta yksinkertaiset käyvät kohti ja saavat vahingon.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Ota siltä vaatteet, joka toista takasi, ja ota häneltä pantti vieraan naisen tähden.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Joka siunaa ystäväänsä isoäänisesti aamulla varhain, sille se luetaan kiroukseksi.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Räystäästä tippuva vesi sadepäivänä ja toraisa vaimo ovat yhdenveroiset.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Joka tahtoo hänet salassa pitää, se tuulta salassa pitää, se tavoittaa öljyä oikeaan käteensä.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Rauta rautaa hioo, ja ihminen toistansa hioo.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Joka viikunapuuta hoitaa, saa syödä sen hedelmää; ja joka isännästänsä vaarin pitää, se tulee kunniaan.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Niinkuin kasvot kuvastuvat vedessä, niin ihmisen sydän toisessa ihmisessä.
Tuonela ja horna eivät kylläänsä saa; eivät myös saa kylläänsä ihmisen silmät. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Hopealle sulatin, kullalle uuni; mies maineensa mukainen.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Survo hullua huhmaressa, petkelellä surveitten seassa: ei erkane hänestä hänen hulluutensa.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Tiedä tarkoin, miltä pikkukarjasi näyttää; pidä huoli laumoista.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Sillä eivät aarteet säily iäti; ja pysyykö kruunukaan polvesta polveen?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Kun heinä on mennyt ja tuore äpäre tulee näkyviin ja ruoho on koottu vuorilta,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
on sinulla karitsoita puvuksesi ja vuohipukkeja pellon ostohinnaksi
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
ja vuohenmaitoa kyllin ravinnoksesi, perheesi ravinnoksi ja palvelijatartesi elatukseksi.
