Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Boast not thyself of tomorrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool’s vexation is heavier than them both.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before jealousy?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Better is open rebuke than love that is hidden.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Faithful are the wounds of a friend: but the kisses of an enemy are profuse.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
The full soul loatheth an honeycomb: but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man’s friend [that cometh] of hearty counsel.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Thine own friend, and thy father’s friend, forsake not; and go not to thy brother’s house in the day of thy calamity: better is a neighbour that is near than a brother far off.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
A prudent man seeth the evil, [and] hideth himself: [but] the simple pass on, [and] suffer for it.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Take his garment that is surety for a stranger; and hold him in pledge [that is surety] for a strange woman.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike:
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
He that would restrain her restraineth the wind, and his right hand encountereth oil.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof; and he that waiteth on his master shall be honoured.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
As in water face [answereth] to face, so the heart of man to man.
Sheol and Abaddon are never satisfied; and the eyes of man are never satisfied. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
The fining pot is for silver, and the furnace for gold, and a man is [tried] by his praise.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Though thou shouldest bray a fool in a mortar with a pestle among bruised corn, yet will not his foolishness depart from him.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Be thou diligent to know the state of thy flocks, [and] look well to thy herds:
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
For riches are not for ever; and doth the crown endure unto all generations?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
The hay is carried, and the tender grass sheweth itself, and the herbs of the mountains are gathered in.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field:
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
And [there will be] goats’ milk enough for thy food, for the food of thy household; and maintenance for thy maidens.
