< Приповісті 27 >
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Boast not yourself of to morrow; for you know not what a day may bring forth.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Let another man praise you, and not your own mouth; a stranger, and not your own lips.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool’s wrath is heavier than them both.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before envy?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Open rebuke is better than secret love.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are deceitful.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
The full soul loathes an honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
As a bird that wanders from her nest, so is a man that wanders from his place.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ointment and perfume rejoice the heart: so does the sweetness of a man’s friend by hearty counsel.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Your own friend, and your father’s friend, forsake not; neither go into your brother’s house in the day of your calamity: for better is a neighbor that is near than a brother far off.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproaches me.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
A prudent man foresees the evil, and hides himself; but the simple pass on, and are punished.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Take his garment that is surety for a stranger, and take a pledge of him for a strange woman.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
He that blesses his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Whoever hides her hides the wind, and the ointment of his right hand, which denudes itself.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Iron sharpens iron; so a man sharpens the countenance of his friend.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Whoever keeps the fig tree shall eat the fruit thereof: so he that waits on his master shall be honored.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
As in water face answers to face, so the heart of man to man.
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol )
Hell and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied. (Sheol )
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
As the fining pot for silver, and the furnace for gold; so is a man to his praise.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Though you should bray a fool in a mortar among wheat with a pestle, yet will not his foolishness depart from him.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Be you diligent to know the state of your flocks, and look well to your herds.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
For riches are not for ever: and does the crown endure to every generation?
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
The hay appears, and the tender grass shows itself, and herbs of the mountains are gathered.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
The lambs are for your clothing, and the goats are the price of the field.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
And you shall have goats’ milk enough for your food, for the food of your household, and for the maintenance for your maidens.