Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Boast not for tomorrow, for thou knowest not what the day to come may bring forth.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Let another praise thee, and not thy own mouth: a stranger, and not thy own lips.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A stone is heavy, and sand weighty: but the anger of a fool is heavier than them both.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Anger hath no mercy, nor fury when it breaketh forth: and who can bear the violence of one provoked?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Open rebuke is better than hidden love.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Better are the wounds of a friend, than the deceitful kisses of an enemy.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
A soul that is full shall tread upon the honeycomb: and a soul that is hungry shall take even bitter for sweet.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
As a bird that wandereth from her nest, so is a man that leaveth his place.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ointment and perfumes rejoice the heart: and the good counsels of a friend are sweet to the soul.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Thy own friend, and thy father’s friend forsake not: and go not into thy brother’s house in the day of thy affliction. Better is a neighbour that is near, than a brother afar off.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Study wisdom, my son, and make my heart joyful, that thou mayst give an answer to him that reproacheth.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
The prudent man seeing evil hideth himself: little ones passing on have suffered losses.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Take away his garment that hath been surety for a stranger: and take from him a pledge for strangers.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
He that blesseth his neighbour with a loud voice, rising in the night, shall be like to him that curseth.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Roofs dropping through in a cold day, and a contentious woman are alike.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
He that retaineth her, is as he that would hold the wind, and shall call in the oil of his right hand.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Iron sharpeneth iron, so a man sharpeneth the countenance of his friend.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
He that keepeth the fig tree, shall eat the fruit thereof: and he that is the keeper of his master, shall be glorified.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
As the faces of them that look therein, shine in the water, so-the hearts of men are laid open to the wise.
Hell and destruction are never filled: so the eyes of men are never satisfied. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
As silver is tried in the fining-pot and gold in the furnace: so a man is tried by the mouth of him that praiseth. The heart of the wicked seeketh after evils, but the righteous heart seeketh after knowledge.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Though thou shouldst bray a fool in the mortar, as when a pestle striketh upon sodden barley, his folly would not be taken from him.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Be diligent to know the countenance of thy cattle, and consider thy own flocks:
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
For thou shalt not always have power: but a crown shall be given to generation and generation.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
The meadows are open, and the green herbs have appeared, and the hay is gathered out of the mountains.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Lambs are for thy clothing: and kids for the price of the field.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Let the milk of the goats be enough for thy food, and for the necessities of thy house, and for maintenance for thy handmaids.
