Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Do not boast about tomorrow, for you do not know what the future day may bring.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Let another praise you, and not your own mouth: an outsider, and not your own lips.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
A stone is weighty, and sand is burdensome; but the wrath of the foolish is heavier than both.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Anger holds no mercy, nor does fury when it erupts. And who can bear the assault of one who has been provoked?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
An open rebuke is better than hidden love.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
The wounds of a loved one are better than the deceitful kisses of a hateful one.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
A sated soul will trample the honeycomb. And a hungry soul will accept even bitter in place of sweet.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Just like a bird migrating from her nest, so also is a man who abandons his place.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Ointment and various perfumes delight the heart. And the good advice of a friend is sweet to the soul.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Do not dismiss your friend or your father’s friend. And do not enter your brother’s house in the day of your affliction. A close neighbor is better than a distant brother.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
My son, study wisdom, and rejoice my heart, so that you may be able to respond to the one who reproaches.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
The discerning man, seeing evil, hides himself. The little ones, continuing on, sustain losses.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Take away the garment of him who has vouched for an outsider. And take a pledge from him on behalf of foreigners.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Whoever blesses his neighbor with a grand voice, rising in the night, shall be like one who curses.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
A roof leaking on a cold day, and an argumentative woman, are comparable.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
He who would restrain her, he is like one who would grasp the wind, or who would gather together oil with his right hand.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Iron sharpens iron, and a man sharpens the countenance of his friend.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Whoever maintains the fig tree shall eat its fruit. And whoever is the keeper of his master shall be glorified.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
In the manner of faces looking into shining water, so are the hearts of men made manifest to the prudent.
Hell and perdition are never filled; similarly the eyes of men are insatiable. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
In the manner of silver being tested in the refinery, and gold in the furnace, so also is a man tested by the mouth of one who praises. The heart of the iniquitous inquires after evils, but the heart of the righteous inquires after knowledge.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Even if you were to crush the foolish with a mortar, as when a pestle strikes over pearled barley, his foolishness would not be taken from him.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Be diligent to know the countenance of your cattle, and consider your own flocks,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
for you will not always hold this power. But a crown shall be awarded from generation to generation.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
The meadows are open, and the green plants have appeared, and the hay has been collected from the mountains.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Lambs are for your clothing, and goats are for the price of a field.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Let the milk of goats be sufficient for your food, and for the necessities of your household, and for the provisions of your handmaids.
