Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Kik isungri kuom kiny, nikech ok ingʼeyo gima odiechiengʼ nyalo kelo.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
We ngʼat moro ema opaki, to ok dhogi iwuon; ngʼato machielo, to ok lewi iwuon.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Kidi pek to kuoyo bende pek, to chandruok ma ngʼat mofuwo kelo pek moloyo gik moko ariyogo.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Mirima kwiny to gero pek moloyo, to en ngʼa manyalo chomore gi nyiego?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Kwero ngʼato ratiro ber moloyo hera mopandi.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Adhonde moa kuom osiep inyalo geno, to jasigu medo mana nyoth mar masira.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Ngʼat moyiengʼ ok dwar mor kich, to ngʼatno modenyo kata mana gima kech mitne.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Mana kaka winyo mabayo moa e ode e kaka ngʼatno mabayo aa e dalane.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Moo mangʼwe ngʼar gi ubani kelo mor ne chuny, to ber mar osiep ngʼato wuok kuom ngʼado rieko gi adiera.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Kik ijwangʼ osiepni kod osiep wuonu, to kik idhi e od owadu ka chandruok omaki, ber dhi ir jabuti machiegni moloyo owadu man mabor.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Bed mariek, wuoda kendo imi chunya mor eka anyalo dwoko ngʼato moro amora machaya.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Ngʼat mariek neno masira kabiro kendo opondo, to ngʼat mofuwo dhiyo adhiya nyime ma ohinyre.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Kaw law ngʼatno mochungʼne ngʼat mokia kaka singo; kawe ka okete singo kar dhako mabayo.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Ka ngʼato ogwedho jabute e lela gokinyi mangʼich, to ochalo mana gi ngʼama kwongʼe.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Dhako ma jakoko chalo gi kodh ajiki,
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
kwerogo chalo gi gengʼo yamo kata mako moo gi lwedo.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Kaka nyinyo piago nyinyo, e kaka ngʼato piago nyawadgi.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Ngʼat mopidho ngʼowu biro chamo olembe, to ngʼatno marito ruodhe ibiro miyo luor.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Kirango pi, to wangʼi iwuon ema ineno, kendo kinono chunyi, to in iwuon ema inenori.
Tho kod kethruok ok rom ngangʼ, to kata mana wenge dhano bende ok rom. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Dhahabu gi fedha itemo gi mach, to dhano itemo gi pak moyudo.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Kata bed ni iyoko ngʼat mofuwo e pany, iyoke kaka cham miswago, ok inigol fupe oa kuome.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Bed ni ingʼeyo maber kaka jambi chalo; bende rit maber kwethgi;
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
nimar mwandu ok sik mochwere, to osimbo mar loch ok nobed ne tiengʼ ka tiengʼ.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Ka ongʼad lum oko eka manyien twi, to ka ichoko ne jambi lum manie kor got,
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
eka iniyud yie rombe milosgo lewni, kendo iningʼiew lowo gi pesa miyudo kuom diek.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Ibiro bedo gi chak mangʼeny mar diek ma ibiro pidhorigo gi joodi kendo pidho nyiri matiyoni.
