Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Sabahkı gününlə öyünmə, Günün nə doğacağını bilməzsən.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Qoy səni özün yox, başqaları tərifləsin, Sənə tərifi öz dilin yox, yad söyləsin.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Daşın, qumun çəkisi ağırdır, Səfehin əsib-coşması bunların ikisindən də ağırdır.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Hiddət amansızdır, qəzəbsə aşıb-daşar, Paxıllıq daha betərdir, ona necə dözmək olar?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Aşkar irad gizli məhəbbətdən üstündür.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Dostun vurduğu yara onun sədaqətinə görədir, Amma düşmən öpdükcə öpər.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Toxun könlü şanı balını belə, rədd edər, Lakin ac olana acı şeylər belə, şirin gələr.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Yurdundan ayrı düşən insan Bir quş kimi yuvasından ayrı düşür.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Gözəl ətir və buxurun ürəyə verdiyi ləzzət kimi Dostun nəsihəti də insana xoş gələr.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Həm öz dostunu, həm də atanın dostunu tərk etmə, Dara düşəndə qardaşının evinə getmə. Yaxın qonşu uzaq qohumdan yaxşıdır.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Oğlum, hikmətli ol, qoy qəlbim sevinsin, Onda məni utandırana cavab verə bilərəm.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Uzaqgörən qabaqcadan şəri görüb ondan qaçar, Cahil isə irəli çıxar, ziyan tapar.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Özgəyə zamin duranın libasını al, Onu qərib qadın üçün girov saxla.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Kim ki qonşusunu sübh erkən ucadan salamlar, O zaman salamı söyüş sayılar.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Davakar qadın yağışda daman damcıya oxşar.
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Onu yel kimi dayandırmaq olmaz, Zeytun yağı kimi ovucda saxlamaq olmaz.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Dəmir dəmiri itilər, İnsan insanın ağlını iti edər.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Əncir becərən barını yeyər, Ağasının qayğısına qalan şərəfləndirilər.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Sifətin əksi suyun üzünə düşdüyü kimi İnsanın ürəyi də onu elə göstərər.
Ölüm və Həlak yeri doymadığı kimi İnsanın da gözü doymaz. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
İsti kürədə qızıl-gümüş yoxlanar, İnsan da başqalarının tərifi ilə tanınar.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Buğdanı həvəngdəstədə döysən, kəpəyi çıxar, Amma səfehi nə qədər döysən, səfehliyi çıxmaz.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Sürünə yaxşı bax, naxırına nəzər yetir,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Nə var-dövlət əbədidir, nə də tac nəsildən-nəslə keçir.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Saman yığılandan sonra təzə ot bitəndə, Dağlarda ot biçiləndə
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Quzuların səni geyindirər, Təkələrini satıb tarla ala bilərsən.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
Keçilər sənə yemək üçün o qədər süd verər ki, Bu, evin azuqəsinə, kənizlərinin dolanışığına çatar.
