Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Sechando muzhizha kana mvura pakukohwa, rukudzo haruna kufanira kubenzi.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Sezvinoita kadhimba pakubhururuka kwako, kana nyenganyenga pakubhururuka kwayo somuseve, saizvozvowo kutuka pasina mhosva hakuna zvakunoita.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Tyava yakaitirwa bhiza, matomu akaitirwa mbongoro, uye shamhu musana webenzi!
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Usapindura benzi maererano noupenzi hwaro, kana kuti iwe pachako uchafanana naro.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Pindura benzi maererano noupenzi hwaro, kuti rirege kuona sokuti rakachenjera.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Sokuzvigura tsoka kana kunwa bongozozo, ndizvo zvakaita kutumira shoko noruoko rwebenzi.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Samakumbo echirema akangorembera ndizvo zvakaita chirevo mumuromo webenzi.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Sokusungira ibwe pachipfuramabwe ndizvo zvakaita kupa rukudzo kubenzi.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Segwenzi reminzwa riri muruoko rwechidhakwa, ndizvo zvakaita chirevo chiri mumuromo webenzi.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Somuwemburi weuta anopfura pose pose, ndizvo zvakaita anoshandirwa nebenzi kana nomupfuuri zvake.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Sembwa inodzokera kumarutsi ayo, ndizvo zvakaita benzi rinodzokorora upenzi hwaro.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Unoona munhu anozviti akachenjera pakuona kwake here? Benzi rinotova netariro kupfuura iye.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Simbe inoti, “Kune shumba kunzira, shumba inotyisa iri kufamba-famba munzira dzomumusha!”
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Segonhi rinotenderera pamahinji aro, ndizvo zvinoita simbe pamubhedha wayo.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Simbe inoisa ruoko rwayo mundiro; inoita usimbe hwokutadza kurudzosera kumuromo wayo.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Simbe inozviti yakachenjera pakuona kwayo kupfuura vanhu vanomwe vanopindura nenjere.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Somunhu anobata imbwa nenzeve dzayo, ndizvo zvakaita mupfuuri anopindira pagakava risinei naye.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Somupengo unopotsera zvitsiga zvomoto, kana miseve inouraya,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
ndizvo zvakaita munhu anonyengera muvakidzani wake uye achizoti, “Ndanga ndichiita zvangu je-e!”
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Pasina huni moto unodzima; pasina makuhwa kukakavara kunopera.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Sezvakaita mazimbe pazvitsiga zvinopfuta nehuni pamoto, ndizvo zvakaita munhu wegakava pakupfutidza rukave.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Mashoko eguhwa akaita semisuva yakaisvonaka inodzika mukatikati momunhu.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Sezvinopenya zvakanamirwa kunze kwomudziyo wevhu, ndizvo zvakaita miromo inotaura zvinoyevedza, asi nomwoyo wakaipa.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Muparadzi anozvivanza namatauriro ake, asi mumwoyo make akaviga ruvengo.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Kunyange mashoko ake achitapira, usatenda zvaanotaura, nokuti mumwoyo make mune zvinonyangadza zvinomwe.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Ruvengo rwake rungavigwa mukunyengera kwake, asi kuipa kwake kuchabudiswa pachena paungano.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Kana munhu akachera gomba, achawira mariri; kana munhu akakungurutsa ibwe, richakunguruka, richidzokera pamusoro pake.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Rurimi runoreva nhema runovenga varunorwadzisa, uye muromo unobata kumeso unoparadza.
