Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Njengongqwaqwane ehlobo loba izulu ebusika kanjalo udumo alusifanelanga isiwula.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Njengentaka ephaphazelayo loba inkonjane entwezayo, sinjalo isiqalekiso esingelasizatho kasinamatheli.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Isiswebhu ngesebhiza, amatomu ngakababhemi, loswazi ngolwemihlane yeziwula!
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ungabophendula isiwula ngendlela yobuwula baso, funa ubenjengaso wena ngokwakho.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Phendula isiwula ngendlela yobuwula baso, sizabona kungathi sihlakaniphile.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Njengokuziquma inyawo zakho loba ukunatha itshefu, kunjalo ukuthumela umlayezo ngesiwula.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Njengemilenze eqhugezelayo eyomuntu oqhulayo sinjalo isaga emlonyeni wesiwula.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Njengokubophela ilitshe esavutheni kunjalo ukupha udumo koyisiwula.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Njengogatsha lwameva luphethwe yisidakwa sinjalo isaga emlonyeni wesiwula.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Njengomtshoko ociba loba ngubani odlulayo unjalo oqhatsha isiwula loba umuntu ozedlulelayo.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Njengenja ebuyela emahlanzweni ayo kanjalo isiwula siyabuphinda ubuthutha baso.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Uyambona yini umuntu ozibona engohlakaniphileyo? Kulethemba elingcono ngesiwula kulaye.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Ivilavoxo lithi, “Kulesilwane endleleni, kulesilwane emigwaqweni!”
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Njengesivalo esitshibilika ngamabhanti aso kanjalo ivila liphenduka embhedeni walo.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Ivilavoxo litshonisa isandla salo emganwini; livilaphe ukusa isandla emlonyeni lidle.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Ivila lizibona lihlakaniphile kakhulu okwedlula abantu abayisikhombisa abangaphendula ngokuhlakanipha.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Njengomuntu odonsa inja ngendlebe unjalo umuntu othi edlula angenele ingxabano ingesiyakhe.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Njengohlanya luphosa izikhuni zomlilo kumbe imitshoko ebulalayo,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
injalo indoda ephoxa umakhelwane wayo ibisisithi, “Bengizidlalela nje!”
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Nxa kungaselankuni umlilo uyacima; nxa kungaselakunyeya ukuxabana kuyaphela.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Njengamalahle avuthayo loba njengenkuni emlilweni, unjalo umuntu othanda ingxabano ekuvuseni inkani.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Amazwi omuntu onyeyayo anjengezibiliboco; angena ekujuleni kwenhliziyo yomuntu.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Njengesiliva egcotshwe esitsheni sebumba sikhazimule kunjalo ukuthakazelela kwezindebe zenhliziyo elobubi.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Umuntu olenhliziyo embi uvala ngezindebe ezimnandi, kodwa enhliziyweni yakhe ufihle inkohliso.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Loba ukukhuluma kwakhe kumnandi, kodwa ungaze wamkholwa, ngoba inhliziyo yakhe igcwele izithuko eziyisikhombisa.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Inzondo yakhe angayivala ngobuqili, kodwa ububi bakhe buzavezwa obala ebantwini.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Umuntu angagebha umgodi, uzawela kuwo; umuntu angagiqa ilitshe, lizaphenduka ligiqikele phezu kwakhe.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Ulimi oluqamba amanga luyabazonda labo olubalimazayo, lomlomo okhohlisayo uletha incithakalo.
