Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Hoe fanala añ’asara, ndra orañe an-tsam-pitatahañe, ty tsy fañevà’ i dagolay fiasiañe.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Hoe ty fikepakepaha’ ty hitikitike naho ty fitiliñam-polinjà, ty tsy ipetaham-patse te tsy amam-bente’e.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Ty fikiso ho ami’ty soavala, naho ty laboridy ho ami’ty borìke, vaho ty kobaiñe ho an-dambosi’ i dagola.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ko toiñe’o ami’ty hanè’e i seretse, hera hanahak’ aze.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Valeo mañeva’ i hagegea’ey ty dagola, tsy mone hahihitse ami’ty maso’e.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Hoe mañitsike tomboke naho migenoke voreke, ty mampisangitrike taratasy am-pitàn-dagola.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Maletraletra ty fandia’ i kepeke, naho ty razan-drehak’ am-bava’ o seretseo.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Hoe mañombe vato am-piletse, ty miasy i gegegege.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Hoe fatike mipok’ an-taña’ i jike, ty razan-drehak’ am-bava’ i dagola.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Ie mampitoloñe ty seretse, le manahake te mañeke mpandrioñe.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Hoe amboa mimpoly ami’ty loa’e, ty dagola mamereñe ty hagegea’e.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Tsy fa nahaisake ondaty mahihitse am-pihaino’e hao irehe? bey ty fitamà’ i seretsey ta ty aze.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Hoe ty votro, Inao liona ty an-damoke eo! Midada an-dalañe ey ty liona!
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Manahake ty figavingavin-dalañe amo soavili’eo, ty tembo am-pandrea’e eo.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Ajo’ i votro am-po finga ao ty taña’e, fe tsy lefe’e ty minday aze mb’am-bava’e.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Mahihitse ami’ty maso’e ty tembo, te ami’ty fito-lahy manoiñe an-kavantañañe.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Hambañ’ ami’ty mitsepak’ amboa an-tsofi’e, ty mpandrioñe mihilintsioñe ami’ty aly tsy aze.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Hoe ty derendereñe mañiririñe raha mibelañe, naho ana-pale, vaho fampihomahañe,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
ty mamitake ondaty ami’ty hoe: Nisolesole avao iraho.
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Mate ty afo tsy aman-katae, modo ka ty dabasida tsy aman-tsikotsiko.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Hoe sarebò ami’ty foroha mirekake, naho hatae ami’ty afo, ty famiaña’ i mpanao tsikoniy hañolaña’e aiñe.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Hoe kenoke mafiry ty fivolam-pitàngogo, ie migodoñe mb’añ’ova lalek’ ao.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Hoe valàñe-tane nihamineñe taim-piram-bolafoty ty fameleke ampirehetan- kelok’ an-troke ao.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Añonohonoa’ ty famele’e i falaiña’ey, fe añaja’e famañahiañe ty an-tro’e ao.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Ndra t’ie mirehake fañisohañe, ko iantofa’o, fa pea tiva fito ty an-tro’e ao.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Aeta’e am-pitake ty halò-tsere’e, fe hiboak’ am-pivory ao ty haloloa’e.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Higodoñe an-koboñe ao ty nihaly aze, himpoly ama’e ty vato navarimbari’e.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Heje ty famele’ i remborake o jinoi’eo, mampianto ka ty falie manao kabeake.
