Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Ndenge mvula ya pembe elimwaka na tango ya molunge, mpe mvula enokaka te na tango ya elanga, ndenge wana mpe lokumu oyo bapesi na zoba ekowumela na ye te.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Ndenge ndeke ya moke oyo babengaka mwano ekendaka bipai na bipai to mbilambila epumbwaka-pumbwaka, ndenge wana mpe elakeli mabe ezwaka te moto oyo asali na ye mabe te.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Ndenge fimbu ezalaka malamu mpo na mpunda, mpe ekangiseli ezalaka malamu mpo na monoko ya ane, ndenge wana mpe fimbu ezalaka malamu mpo na mokongo ya zoba.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Kozongisela zoba te kolanda bozoba na ye, noki te okokokana na ye.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Zongisela zoba kolanda bozoba na ye, noki te akomimona moto ya bwanya na miso na ye moko.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Moto oyo atindaka sango na nzela ya zoba azali lokola moto oyo amikati makolo mpe amilukeli makambo.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Ndenge makolo ya ebosono ezalaka makasi te, ndenge wana mpe masese ezalaka na nguya te kati na monoko ya zoba.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Kopesa zoba lokumu ezali lokola kotia libanga na ebambelo mabanga.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Lisese kati na monoko ya zoba ezali lokola etape ya banzube kati na loboko ya moto oyo alangwe masanga.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Moto oyo azwaka zoba to moleki nzela na mosala azali lokola soda oyo azokisaka moto nyonso na likonga.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Ndenge kaka mbwa ezongelaka kolia biloko oyo yango moko esanzi, ndenge wana mpe zoba azongelaka bozoba na ye.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Eleki malamu kotia elikya na zoba, na esika ete otia elikya na moto oyo amimonaka moto ya bwanya na miso na ye moko.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Moto ya goyigoyi alobaka: « Nkosi ekangi nzela! Nyama moko ya mabe ezali na kati-kati ya balabala! »
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Moto ya goyigoyi abalukaka na mbeto na ye ndenge ekuke ebalukaka na biloko oyo efungolaka yango.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Moto ya goyigoyi akotisaka loboko na ye kati na bilei, kasi akokaka te kozongisa yango na monoko.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Moto ya goyigoyi amimonaka ete azali na bwanya koleka bato sambo ya mayele.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Moto oyo akotaka makambo oyo etali ye te azali lokola moto oyo akangi mbwa na matoyi.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Ndenge moto ya liboma abwakaka moto, makonga mpe kufa,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
ndenge wana mpe moto oyo akosi moninga na ye alobaka: « Ezalaki kaka mpo na kosala maseki! »
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Soki bakoni ezali te, moto ekokufa; soki bato ya songisongi bazali te, koswana ekokita.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Ndenge makala engalaka na mbabola, mpe bakoni epelisaka moto, ndenge wana mpe moto oyo alinga koswana ayeisaka matata.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Maloba ya moto ya songisongi ezalaka lokola bilei ya kitoko, ekitaka na esengo kino na libumu.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Maloba ya sukali ya moto ya motema mabe ezalaka lokola palata ya mbindo oyo bapakoli na mbeki basala na mabele.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Moto oyo ayinaka moninga na ye amibombaka na maloba na ye, kasi atondi na lokuta kati na motema na ye.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Ata soki abimisi maloba ya esengo, kondimela ye te, pamba te makambo sambo ya mbindo ebombama kati na motema na ye.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Akoki solo kobomba makanisi na ye ya mabe na maloba ya lokuta, kasi motema mabe na ye ekosuka se na koyebana na miso ya bato nyonso.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Moto oyo atimolaka libulu akweyaka ye moko kati na yango; mpe moto oyo atindikaka libanga, libanga yango ekozongela kaka ye moko.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Lolemo ya lokuta eyinaka bato oyo ezokisi, mpe maloba ya sukali ememaka libebi.
