Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
quomodo nix aestate et pluvia in messe sic indecens est stulto gloria
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
sicut avis ad alia transvolans et passer quolibet vadens sic maledictum frustra prolatum in quempiam superveniet
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
flagellum equo et camus asino et virga dorso inprudentium
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
ne respondeas stulto iuxta stultitiam suam ne efficiaris ei similis
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
responde stulto iuxta stultitiam suam ne sibi sapiens esse videatur
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
claudus pedibus et iniquitatem bibens qui mittit verba per nuntium stultum
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
quomodo pulchras frustra habet claudus tibias sic indecens est in ore stultorum parabola
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
sicut qui mittit lapidem in acervum Mercurii ita qui tribuit insipienti honorem
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
quomodo si spina nascatur in manu temulenti sic parabola in ore stultorum
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
iudicium determinat causas et qui inponit stulto silentium iras mitigat
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
sicut canis qui revertitur ad vomitum suum sic inprudens qui iterat stultitiam suam
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
vidisti hominem sapientem sibi videri magis illo spem habebit stultus
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
dicit piger leaena in via leo in itineribus
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
sicut ostium vertitur in cardine suo ita piger in lectulo suo
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
abscondit piger manus sub ascellas suas et laborat si ad os suum eas converterit
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
sapientior sibi piger videtur septem viris loquentibus sententias
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
sicut qui adprehendit auribus canem sic qui transit et inpatiens commiscetur rixae alterius
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
sicut noxius est qui mittit lanceas et sagittas et mortem
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
sic vir qui fraudulenter nocet amico suo et cum fuerit deprehensus dicit ludens feci
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
cum defecerint ligna extinguetur ignis et susurrone subtracto iurgia conquiescunt
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
sicut carbones ad prunam et ligna ad ignem sic homo iracundus suscitat rixas
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
verba susurronis quasi simplicia et ipsa perveniunt ad intima ventris
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
quomodo si argento sordido ornare velis vas fictile sic labia tumentia cum pessimo corde sociata
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
labiis suis intellegitur inimicus cum in corde tractaverit dolos
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
quando submiserit vocem suam ne credideris ei quoniam septem nequitiae sunt in corde illius
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
qui operit odium fraudulenter revelabitur malitia eius in concilio
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
qui fodit foveam incidet in eam et qui volvit lapidem revertetur ad eum
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
lingua fallax non amat veritatem et os lubricum operatur ruinas
