< Приповісті 26 >

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Mint a hó a nyárhoz és az eső az aratáshoz, úgy nem illik a bolondhoz a tisztesség.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Miképen a madár elmegy és a fecske elrepül, azonképen az ok nélkül való átok nem száll az emberre.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Ostor a lónak, fék a szamárnak; és vessző a bolondok hátának.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ne felelj meg a bolondnak az ő bolondsága szerint, hogy ne légy te is ő hozzá hasonlatos;
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Felelj meg a bolondnak az ő bolondsága szerint, hogy ne legyen bölcs a maga szemei előtt.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
A ki bolond által izen valamit, lábait vagdalja el magának, és bosszúságot szenved.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Mint a sántának lábai lógnak, úgy a bölcsmondás a bolondoknak szájában.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Mint a ki követ köt a parittyába, úgy cselekszik, a ki a bolondnak tisztességet tesz.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Mint a részeg ember kezébe akad a tövis, úgy akad az eszes mondás a bolondoknak szájába.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Mint a lövöldöző, a ki mindent megsebez, olyan az, a ki bolondot fogad fel, és a ki csavargókat fogad fel.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Mint az eb megtér a maga okádására, úgy a bolond megkettőzteti az ő bolondságát.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Láttál-é oly embert, a ki a maga szemei előtt bölcs? A bolond felől jobb reménységed legyen, hogynem mint a felől!
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Azt mondja a rest: ordító oroszlán van az úton! oroszlán van az utczákon!
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Mint az ajtó forog az ő sarkán, úgy a rest az ő ágyában.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Ha a rest az ő kezét a tálba nyujtotta, resteli azt csak szájához is vinni.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Bölcsebb a rest a maga szemei előtt, mint hét olyan, a ki okos feleletet ád.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Kóbor ebet ragad fülön, a ki felháborodik a perpatvaron, a mely őt nem illeti.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Mint a balga, a ki tüzet, nyilakat és halálos szerszámokat lövöldöz,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
Olyan az, a ki megcsalja az ő felebarátját, és azt mondja: csak tréfáltam!
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Ha a fa elfogy, kialuszik a tűz; ha nincs súsárló, megszűnik a háborgás.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Mint az elevenszénre a holtszén, és a fa a tűzre, olyan a háborúságszerző ember a patvarkodásnak felgyujtására.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
A fondorlónak beszédei hízelkedők, és azok áthatják a szív belsejét.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Mint a meg nem tisztított ezüst, melylyel valami agyagedényt beborítottak, olyanok a gyulasztó ajkak a gonosz szív mellett.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Az ő beszédeivel másnak tetteti magát a gyűlölő, holott az ő szívében gondol álnokságot.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Mikor kedvesen szól, ne bízzál ő hozzá; mert hét iszonyatosság van szívében.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Elfedeztethetik a gyűlölség csalással; de nyilvánvalóvá lesz az ő gonoszsága a gyülekezetben.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
A ki vermet ás másnak, abba belé esik; és a ki felhengeríti a követ, arra gurul vissza.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
A hazug nyelv gyűlöli az általa megrontott embert, és a hízelkedő száj romlást szerez.

< Приповісті 26 >