Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Comme la neige en été, et la pluie pendant la moisson, ainsi la gloire ne convient point à un fou.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Comme l'oiseau s'enfuit, et comme l'hirondelle s'envole, ainsi la malédiction non méritée n'atteindra point.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Le fouet est pour le cheval, le mors pour l'âne, et la verge pour le dos des insensés.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ne réponds point au fou selon sa folie, de peur que tu ne lui ressembles toi-même.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Réponds au fou selon sa folie, de peur qu'il ne s'imagine qu'il est sage.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Celui qui envoie des messages par un fou, se coupe les pieds, et boit la peine du tort qu'il se fait.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Comme les jambes de l'impotent sont sans force, ainsi est une sentence dans la bouche d'un insensé.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Faire honneur à un insensé, c'est mettre une pierre précieuse dans un monceau de pierres.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Un discours sentencieux dans la bouche d'un insensé, est comme une épine dans la main d'un homme ivre.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Celui qui prend à son service les insensés et les premiers venus, est comme un archer qui blesse tout le monde.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Comme le chien retourne à ce qu'il a vomi, ainsi l'insensé revient à sa folie.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
As-tu vu un homme qui croit être sage? Il y a plus à espérer d'un fou que de lui.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Le paresseux dit: Le grand lion est dans le chemin; le lion est par les rues.
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Comme la porte tourne sur ses gonds, le paresseux se tourne sur son lit.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Le paresseux plonge la main dans le plat, et il a de la peine à la ramener à sa bouche.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Le paresseux se croit plus sage que sept hommes qui savent répondre avec bon sens.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Celui qui, en passant, se met en colère pour une querelle qui ne le touche en rien, est comme celui qui saisit un chien par les oreilles.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Tel qu'est le furieux qui jette des tisons, des flèches et la mort,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
Tel est l'homme qui trompe son ami, et qui dit: N'était-ce pas pour jouer?
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Le feu s'éteint faute de bois; ainsi quand il n'y aura plus de rapporteurs, les querelles s'apaiseront.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Le charbon est pour faire de la braise, et le bois pour faire du feu, et l'homme querelleur pour exciter les querelles.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Les paroles d'un rapporteur sont comme des friandises; mais elles descendent jusqu'au-dedans des entrailles.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Les lèvres brûlantes et le cœur mauvais, sont comme de l'écume d'argent dont on enduit un pot de terre.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Celui qui hait, dissimule en parlant; mais au-dedans de lui il cache la fraude.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Quand il parlera gracieusement, ne le crois point; car il y a sept abominations dans son cœur.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
La méchanceté de celui qui cache sa haine pour faire du mal, se découvrira dans l'assemblée.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Celui qui creuse la fosse, y tombera, et la pierre retournera sur celui qui la roule.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
La langue fausse hait celui qu'elle a abattu, et la bouche qui flatte fait tomber.
