Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Comme la neige en été, et la pluie pendant la moisson, Ainsi la gloire ne convient pas à un insensé.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Comme l’oiseau s’échappe, comme l’hirondelle s’envole, Ainsi la malédiction sans cause n’a point d’effet.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Le fouet est pour le cheval, le mors pour l’âne, Et la verge pour le dos des insensés.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ne réponds pas à l’insensé selon sa folie, De peur que tu ne lui ressembles toi-même.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Réponds à l’insensé selon sa folie, Afin qu’il ne se regarde pas comme sage.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Il se coupe les pieds, il boit l’injustice, Celui qui donne des messages à un insensé.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Comme les jambes du boiteux sont faibles, Ainsi est une sentence dans la bouche des insensés.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
C’est attacher une pierre à la fronde, Que d’accorder des honneurs à un insensé.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Comme une épine qui se dresse dans la main d’un homme ivre, Ainsi est une sentence dans la bouche des insensés.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Comme un archer qui blesse tout le monde, Ainsi est celui qui prend à gage les insensés et les premiers venus.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Comme un chien qui retourne à ce qu’il a vomi, Ainsi est un insensé qui revient à sa folie.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Si tu vois un homme qui se croit sage, Il y a plus à espérer d’un insensé que de lui.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Le paresseux dit: Il y a un lion sur le chemin, Il y a un lion dans les rues!
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
La porte tourne sur ses gonds, Et le paresseux sur son lit.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Le paresseux plonge sa main dans le plat, Et il trouve pénible de la ramener à sa bouche.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Le paresseux se croit plus sage Que sept hommes qui répondent avec bon sens.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Comme celui qui saisit un chien par les oreilles, Ainsi est un passant qui s’irrite pour une querelle où il n’a que faire.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Comme un furieux qui lance des flammes, Des flèches et la mort,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
Ainsi est un homme qui trompe son prochain, Et qui dit: N’était-ce pas pour plaisanter?
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Faute de bois, le feu s’éteint; Et quand il n’y a point de rapporteur, la querelle s’apaise.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Le charbon produit un brasier, et le bois du feu; Ainsi un homme querelleur échauffe une dispute.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, Elles descendent jusqu’au fond des entrailles.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Comme des scories d’argent appliquées sur un vase de terre, Ainsi sont des lèvres brûlantes et un cœur mauvais.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Par ses lèvres celui qui hait se déguise, Et il met au-dedans de lui la tromperie.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Lorsqu’il prend une voix douce, ne le crois pas, Car il y a sept abominations dans son cœur.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
S’il cache sa haine sous la dissimulation, Sa méchanceté se révélera dans l’assemblée.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Celui qui creuse une fosse y tombe, Et la pierre revient sur celui qui la roule.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
La langue fausse hait ceux qu’elle écrase, Et la bouche flatteuse prépare la ruine.
