Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
As the snowe in the sommer, and as the raine in the haruest are not meete, so is honour vnseemely for a foole.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
As the sparowe by flying, and the swallow by flying escape, so the curse that is causeles, shall not come.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Vnto the horse belongeth a whip, to the asse a bridle, and a rod to the fooles backe.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Answer not a foole according to his foolishnes, least thou also be like him.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Answere a foole according to his foolishnes, least he be wise in his owne conceite.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
He that sendeth a message by the hand of a foole, is as he that cutteth off the feete, and drinketh iniquitie.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
As they that lift vp the legs of the lame, so is a parable in a fooles mouth.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
As the closing vp of a precious stone in an heape of stones, so is he that giueth glory to a foole.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
As a thorne standing vp in the hand of a drunkard, so is a parable in the mouth of fooles.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
The excellent that formed all things, both rewardeth the foole and rewardeth the transgressers.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
As a dog turneth againe to his owne vomit, so a foole turneth to his foolishnes.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Seest thou a man wise in his owne conceite? more hope is of a foole then of him.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
The slouthfull man sayth, A lyon is in the way: a lyon is in the streetes.
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
As the doore turneth vpon his hinges, so doeth the slouthfull man vpon his bed.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
The slouthfull hideth his hand in his bosome, and it grieueth him to put it againe to his mouth.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
The sluggard is wiser in his owne conceite, then seuen men that can render a reason.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
He that passeth by and medleth with the strife that belongeth not vnto him, is as one that taketh a dog by the eares.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
As he that faineth himselfe mad, casteth fire brands, arrowes, and mortall things,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
So dealeth the deceitfull man with his friend and sayth, Am not I in sport?
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Without wood the fire is quenched, and without a talebearer strife ceaseth.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
As ye cole maketh burning coles, and wood a fire, so the contentious man is apt to kindle strife.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
The wordes of a tale bearer are as flatterings, and they goe downe into the bowels of the belly.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
As siluer drosse ouerlayde vpon a potsheard, so are burning lips, and an euill heart.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
He that hateth, will counterfaite with his lips, but in his heart he layeth vp deceite.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Though he speake fauourably, beleeue him not: for there are seuen abominations in his heart.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Hatred may be couered by deceite: but the malice thereof shall be discouered in the congregation.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
He that diggeth a pit shall fall therein, and he that rolleth a stone, it shall returne vnto him.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
A false tongue hateth the afflicted, and a flattering mouth causeth ruine.
