Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Like snow in summer and rain at harvest, honor does not befit a fool.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Like a fluttering sparrow or darting swallow, an undeserved curse does not come to rest.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
A whip for the horse, a bridle for the donkey, and a rod for the backs of fools!
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Do not answer a fool according to his folly, or you yourself will be like him.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Answer a fool according to his folly, lest he become wise in his own eyes.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Like cutting off one’s own feet or drinking violence is the sending of a message by the hand of a fool.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Like lame legs hanging limp is a proverb in the mouth of a fool.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Like binding a stone into a sling is the giving of honor to a fool.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Like a thorn that falls into the hand of a drunkard is a proverb in the mouth of a fool.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Like an archer who wounds at random is he who hires a fool or passerby.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
As a dog returns to its vomit, so a fool repeats his folly.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Do you see a man who is wise in his own eyes? There is more hope for a fool than for him.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
The slacker says, “A lion is in the road! A fierce lion roams the public square!”
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
As a door turns on its hinges, so the slacker turns on his bed.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
The slacker buries his hand in the dish; it wearies him to bring it back to his mouth.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
The slacker is wiser in his own eyes than seven men who answer discreetly.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Like one who grabs a dog by the ears is a passerby who meddles in a quarrel not his own.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Like a madman shooting firebrands and deadly arrows,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
so is the man who deceives his neighbor and says, “I was only joking!”
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Without wood, a fire goes out; without gossip, a conflict ceases.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Like charcoal for embers and wood for fire, so is a quarrelsome man for kindling strife.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
The words of a gossip are like choice morsels that go down into the inmost being.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Like glaze covering an earthen vessel are burning lips and a wicked heart.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
A hateful man disguises himself with his speech, but he lays up deceit in his heart.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
When he speaks graciously, do not believe him, for seven abominations fill his heart.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Though his hatred is concealed by deception, his wickedness will be exposed in the assembly.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
He who digs a pit will fall into it, and he who rolls a stone will have it roll back on him.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
A lying tongue hates those it crushes, and a flattering mouth causes ruin.
