Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Ngati chisanu choti mbee nthawi yachilimwe kapena mvula nthawi yokolola, ndi momwe zilili ndi ulemu wowulandira chitsiru.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Ngati timba wokhalira kuwuluka kapena namzeze wokhalira kuzungulirazungulira, ndi mmenenso limachitira temberero lopanda chifukwa, silichitika.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Mkwapulo ndi wokwapulira kavalo, chitsulo ndi cha mʼkamwa mwa bulu, choncho ndodo ndi yoyenera ku msana wa chitsiru.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Usayankhe chitsiru monga mwa uchitsiru wake, kuopa kuti ungadzakhale ngati chitsirucho.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Koma nthawi zina umuyankhe monga mwa uchitsiru wake, kuopa kuti angamadziyese yekha wanzeru.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Kutuma chitsiru kuti akapereke uthenga kuli ngati kudzidula mapazi ndipo kumakuyitanira mavuto.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Monga miyendo ya munthu wolumala imene ilibe mphamvu ndi mmene ulili mwambi mʼkamwa mwa chitsiru.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Kupereka ulemu kwa chitsiru zili ngati kukulunga mwala mʼlegeni.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Monga umachitira mtengo waminga wobaya mʼdzanja la chidakwa ndi mmene ulili mwambi mʼkamwa mwa chitsiru.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Munthu amene amalemba ntchito chitsiru chongoyendayenda, ali ngati woponya mivi amene angolasa anthu chilaselase.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Chitsiru chimene chimabwerezabwereza uchitsiru wake chili ngati galu amene amabwerera ku masanzi ake.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Munthu wa uchitsiru aliko bwino popeza pali chiyembekezo kuposana ndi munthu amene amadziyesa yekha kuti ndi wanzeru.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Munthu waulesi amati, “Mu msewu muli mkango, mkango woopsa ukuyendayenda mʼmisewu!”
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Monga chitseko chimapita uku ndi uku pa zolumikizira zake, momwemonso munthu waulesi amangotembenukatembenuka pa bedi lake.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Munthu waulesi akapisa dzanja lake mu mʼbale; zimamutopetsa kuti alifikitse pakamwa pake.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Munthu waulesi amadziyesa yekha wanzeru kuposa anthu asanu ndi awiri amene amayankha mochenjera.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Munthu wongolowera mikangano imene si yake ali ngati munthu wogwira makutu a galu wongodziyendera.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Monga munthu wamisala amene akuponya sakali zamoto kapena mivi yoopsa,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
ndi momwe alili munthu wonamiza mnzake, amene amati, “Ndimangoseka chabe!”
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Pakasowa nkhuni, moto umazima; chomwechonso pakasowa anthu amiseche mkangano umatha.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Monga alili makala pa moto wonyeka kapena mmene zimachitira nkhuni pa moto, ndi mmene alili munthu wolongolola poyambitsa mikangano.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Mawu a munthu wamiseche ali ngati chakudya chokoma; chimene chimatsikira mʼmimba mwa munthu.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Monga mmene chiziro chimakutira chiwiya chadothi ndi mmene mawu oshashalika amabisira mtima woyipa.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Munthu wachidani amayankhula zabwino pamene mu mtima mwake muli chinyengo.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Ngakhale wotereyu mawu ake ali okoma, koma usamukhulupirire, pakuti mu mtima mwake mwadzaza zonyansa.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Ngakhale amabisa chidani mochenjera, koma kuyipa kwakeko kudzaonekera poyera pa gulu la anthu.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Ngati munthu akumba dzenje, adzagweramo yekha; ngati munthu agubuduza mwala, udzamupsinja iye mwini.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Munthu wonama amadana ndi amene anawapweteka, ndipo pakamwa poshashalika pamabweretsa chiwonongeko.
