Приповісті 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
これらもまたソロモンの箴言であり、ユダの王ヒゼキヤに属する人々がこれを書き写した。
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
事を隠すのは神の誉であり、事を窮めるのは王の誉である。
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
天の高さと地の深さと、王たる者の心とは測ることができない。
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
銀から、かなくそを除け、そうすれば、銀細工人が器を造る材料となる。
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
王の前から悪しき者を除け、そうすれば、その位は正義によって堅く立つ。
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
王の前で自ら高ぶってはならない、偉い人の場に立ってはならない。
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
尊い人の前で下にさげられるよりは、「ここに上がれ」といわれるほうがましだ。
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
あなたが目に見たことを、軽々しく法廷に出してはならない。あとになり、あなたが隣り人にはずかしめられるとき、あなたはどうしようとするのか。
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
隣り人と争うことがあるならば、ただその人と争え、他人の秘密をもらしてはならない。
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
そうでないと、聞く者があなたをいやしめ、あなたは、いつまでもそしられる。
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
おりにかなって語る言葉は、銀の彫り物に金のりんごをはめたようだ。
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
知恵をもって戒める者は、これをきく者の耳にとって、金の耳輪、精金の飾りのようだ。
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
忠実な使者はこれをつかわす者にとって、刈入れの日に冷やかな雪があるようだ、よくその主人の心を喜ばせる。
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
贈り物をすると偽って誇る人は、雨のない雲と風のようだ。
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
忍耐をもって説けば君も言葉をいれる、柔らかな舌は骨を砕く。
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
蜜を得たならば、ただ足るほどにこれを食べよ、おそらくは食べすごして、それを吐き出すであろう。
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
隣り人の家に足をしげくしてはならない、おそらくは彼は煩わしくなって、あなたを憎むようになろう。
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
隣り人に敵して偽りのあかしを立てる人は、こん棒、つるぎ、または鋭い矢のようだ。
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
悩みに会うとき不信実な者を頼みにするのは、悪い歯、またはなえた足を頼みとするようなものだ。
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
心の痛める人の前で歌をうたうのは、寒い日に着物を脱ぐようであり、また傷の上に酢をそそぐようだ。
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
もしあなたのあだが飢えているならば、パンを与えて食べさせ、もしかわいているならば水を与えて飲ませよ。
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
こうするのは、火を彼のこうべに積むのである、主はあなたに報いられる。
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
北風は雨を起し、陰言をいう舌は人の顔を怒らす。
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
争いを好む女と一緒に家におるよりは、屋根のすみにおるほうがよい。
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
遠い国から来るよい消息は、かわいている人が飲む冷やかな水のようだ。
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
正しい者が悪い者の前に屈服するのは、井戸が濁ったよう、また泉がよごれたようなものだ。
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
蜜を多く食べるのはよくない、ほめる言葉は控え目にするがよい。
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
自分の心を制しない人は、城壁のない破れた城のようだ。
