Приповісті 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
Voici encore des proverbes de Salomon, copiés par les gens d'Ézéchias, roi de Juda.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
La gloire de Dieu est de cacher les choses; mais la gloire des rois est de sonder les affaires.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
Il n'y a pas moyen de sonder les cieux, à cause de leur hauteur, ni la terre, à cause de sa profondeur, ni le cœur des rois.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
Ote de l'argent les scories, et il en sortira un vase pour le fondeur.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
Ote le méchant de devant le roi, et son trône sera affermi par la justice.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
Ne fais point le magnifique devant le roi, et ne te mets point au rang des grands.
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
Car il vaut mieux qu'on te dise: Monte ici, que si l'on t'abaissait devant le prince que tes yeux auront vu.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
Ne te hâte pas de sortir pour plaider, de peur qu'à la fin tu ne saches que faire, après que ton prochain t'aura rendu confus.
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
Plaide ta cause contre ton prochain; mais ne révèle point le secret d'un autre;
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
De peur qu'en l'apprenant, il ne te le reproche, et que tu n'en reçoives un blâme qui ne s'efface point.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
Une parole dite à propos est comme des pommes d'or dans des paniers d'argent.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
Quand on reprend le sage qui a l'oreille docile, c'est comme une bague d'or, ou comme un joyau d'or fin.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
L'ambassadeur fidèle est à ceux qui l'envoient, comme la fraîcheur de la neige au temps de la moisson, et il restaure l'âme de son maître.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
Celui qui se vante faussement de sa libéralité, est comme les nuées et le vent sans pluie.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
Le prince est fléchi par la patience, et la langue douce brise les os.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
Quand tu auras trouvé du miel, manges-en, mais pas plus qu'il ne t'en faut; de peur qu'en en prenant avec excès, tu ne le rejettes.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
De même, mets rarement le pied dans la maison de ton prochain, de peur qu'il ne soit rassasié de toi et qu'il ne te haïsse.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
L'homme qui porte un faux témoignage contre son prochain, est comme un marteau, une épée, et une flèche aiguë.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
La confiance en un perfide au jour de la détresse, est une dent qui se rompt, et un pied qui glisse.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
Celui qui chante des chansons à un cœur affligé, est comme celui qui ôte son vêtement en un temps froid, et comme du vinaigre répandu sur le nitre.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
Si ton ennemi a faim donne-lui du pain à manger; et s'il a soif donne-lui de l'eau à boire.
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
Car ce sont des charbons ardents que tu amasseras sur sa tête, et l'Éternel te le rendra.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
Le vent du nord produit la pluie, et la langue qui médit en secret, produit le visage irrité.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Mieux vaut habiter au coin d'un toit, qu'avec une femme querelleuse dans une grande maison.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
De bonnes nouvelles apportées d'un pays éloigné, sont comme de l'eau fraîche à une personne altérée et lasse.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
Le juste qui bronche devant le méchant, est comme une fontaine embourbée et une source gâtée.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
Il n'est pas bon de manger trop de miel, et sonder les choses profondes est un fardeau.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
L'homme qui n'est pas maître de lui-même, est comme une ville où il y a brèche et qui est sans murailles.
