Приповісті 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
Also these ben the Parablis of Salomon, whiche the men of Ezechie, kyng of Juda, translatiden.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
The glorie of God is to hele a word; and the glorie of kyngis is to seke out a word.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
Heuene aboue, and the erthe bynethe, and the herte of kyngis is vnserchable.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
Do thou a wei rust fro siluer, and a ful cleene vessel schal go out.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
Do thou awei vnpite fro the cheer of the kyng, and his trone schal be maad stidfast bi riytfulnesse.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
Appere thou not gloriouse bifore the kyng, and stonde thou not in the place of grete men.
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
For it is betere, that it be seid to thee, Stie thou hidur, than that thou be maad low bifore the prince.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
Brynge thou not forth soone tho thingis in strijf, whiche thin iyen sien; lest aftirward thou maist not amende, whanne thou hast maad thi frend vnhonest.
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
Trete thi cause with thi frend, and schewe thou not priuyte to a straunge man;
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
lest perauenture he haue ioye of thi fal, whanne he hath herde, and ceesse not to do schenschipe to thee. Grace and frenschip delyueren, whiche kepe thou to thee, that thou be not maad repreuable.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
A goldun pomel in beddis of siluer is he, that spekith a word in his time.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
A goldun eere ryng, and a schinynge peerle is he, that repreueth a wijs man, and an eere obeiynge.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
As the coold of snow in the dai of heruest, so a feithful messanger to hym that sente `thilke messanger, makith his soule to haue reste.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
A cloude and wind, and reyn not suynge, is a gloriouse man, and not fillynge biheestis.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
A prince schal be maad soft bi pacience; and a soft tunge schal breke hardnesse.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
Thou hast founde hony, ete thou that that suffisith to thee; lest perauenture thou be fillid, and brake it out.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
Withdrawe thi foot fro the hous of thi neiybore; lest sum tyme he be fillid, and hate thee.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
A dart, and a swerd, and a scharp arowe, a man that spekith fals witnessing ayens his neiybore.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
A rotun tooth, and a feynt foot is he, that hopith on an vnfeithful man in the dai of angwisch,
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
and leesith his mentil in the dai of coold. Vynegre in a vessel of salt is he, that singith songis to the worste herte. As a mouyte noieth a cloth, and a worm noieth a tree, so the sorewe of a man noieth the herte.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
If thin enemy hungrith, feede thou him; if he thirstith, yyue thou watir to hym to drinke;
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
for thou schalt gadere togidere coolis on his heed; and the Lord schal yelde to thee.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
The north wind scatereth reynes; and a sorewful face distrieth a tunge bacbitinge.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
It is betere to sitte in the corner of an hous without roof, than with a womman ful of chidyng, and in a comyn hous.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
Coold watir to a thirsti man; and a good messanger fro a fer lond.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
A welle disturblid with foot, and a veyne brokun, a iust man fallinge bifore a wickid man.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
As it is not good to hym that etith myche hony; so he that is a serchere of maieste, schal be put doun fro glorie.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
As a citee opyn, and with out cumpas of wallis; so is a man that mai not refreyne his spirit in speking.
