Приповісті 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
These also are proverbs of Solomon, which the men of Hezekiah king of Judah copied out.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
It is the glory of God to conceal a thing, but the glory of kings is to search out a matter.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
As the heavens for height, and the earth for depth, so the hearts of kings are unsearchable.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
Take away the dross from the silver, and material comes out for the refiner.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
Take away the wicked from the king’s presence, and his throne will be established in righteousness.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
Don’t exalt yourself in the presence of the king, or claim a place amongst great men;
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
for it is better that it be said to you, “Come up here,” than that you should be put lower in the presence of the prince, whom your eyes have seen.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
Don’t be hasty in bringing charges to court. What will you do in the end when your neighbour shames you?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
Debate your case with your neighbour, and don’t betray the confidence of another,
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
lest one who hears it put you to shame, and your bad reputation never depart.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
A word fitly spoken is like apples of gold in settings of silver.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
As an earring of gold, and an ornament of fine gold, so is a wise reprover to an obedient ear.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
As the cold of snow in the time of harvest, so is a faithful messenger to those who send him; for he refreshes the soul of his masters.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
As clouds and wind without rain, so is he who boasts of gifts deceptively.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
By patience a ruler is persuaded. A soft tongue breaks the bone.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
Have you found honey? Eat as much as is sufficient for you, lest you eat too much, and vomit it.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
Let your foot be seldom in your neighbour’s house, lest he be weary of you, and hate you.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
A man who gives false testimony against his neighbour is like a club, a sword, or a sharp arrow.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
Confidence in someone unfaithful in time of trouble is like a bad tooth or a lame foot.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
As one who takes away a garment in cold weather, or vinegar on soda, so is one who sings songs to a heavy heart.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
If your enemy is hungry, give him food to eat. If he is thirsty, give him water to drink;
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
for you will heap coals of fire on his head, and the LORD will reward you.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
The north wind produces rain; so a backbiting tongue brings an angry face.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
It is better to dwell in the corner of the housetop than to share a house with a contentious woman.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
Like cold water to a thirsty soul, so is good news from a far country.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
Like a muddied spring and a polluted well, so is a righteous man who gives way before the wicked.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
It is not good to eat much honey, nor is it honourable to seek one’s own honour.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
Like a city that is broken down and without walls is a man whose spirit is without restraint.
