Приповісті 25
1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
These are the miscellaneous instructions of Solomon, which the friends of Ezekias king of Judea copied out.
2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
The glory of God conceals a matter: but the glory of a king honours business.
3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
Heaven is high, and earth is deep, and a king's heart is unsearchable.
4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
Beat the drossy silver, and it shall be made entirely pure.
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
Slay the ungodly from before the king, and his throne shall prosper in righteousness.
6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
Be not boastful in the presence of the king, and remain not in the places of princes;
7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
for [it is] better for you that it should be said, Come up to me, than that [one] should humble you in the presence of the prince; speak of that which your eyes have seen.
8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
Get not suddenly into a quarrel, lest you repent at last.
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
Whenever your friend shall reproach you, retreat backward, despise [him] not;
10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
lest your friend continue to reproach you, so your quarrel and enmity shall not depart, but shall be to you like death. Favour and friendship set [a man] free, which do you keep for yourself, lest you be made liable to reproach; but take heed to your ways peaceably.
11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
[As] a golden apple in a necklace of sardius, so [is it] to speak a [wise] word.
12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
In an ear-ring of gold a precious sardius is also set; [so is] a wise word to an obedient ear.
13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
As a fall of snow in the time of harvest is good against heat, so a faithful messenger [refreshes] those that send him; for he helps the souls of his employers.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
As winds and clouds and rains are most evident [objects], so is he that boasts of a false gift.
15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
In longsuffering is prosperity to kings, and a soft tongue breaks the bones.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
Having found honey, eat [only] what is enough, lest haply you be filled, and vomit it up.
17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
Enter sparingly into your friend's house, lest he be satiated with your company, and hate you.
18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
[As] a club, and a dagger, and a pointed arrow, so also is a man who bears false witness against his friend.
19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
The way of the wicked and the foot of the transgressor shall perish in an evil day.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
As vinegar is bad for a sore, so trouble befalling the body afflicts the heart. As a moth in a garment, and a worm in wood, so the grief of a man hurts the heart.
21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
If your enemy hunger, feed him; if he thirst, give him drink;
22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
for so doing you shall heap coals of fire upon his head, and the Lord shall reward you [with] good.
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
The north wind raises clouds; so an impudent face provokes the tongue.
24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
[It is] better to dwell on a corner of the roof, than with a railing woman in an open house.
25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
As cold water is agreeable to a thirsting soul, so is a good message from a land far off.
26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
As if one should stop a well, and corrupt a spring of water, so [is it] unseemly for a righteous man to fall before an ungodly man.
27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
[It is] not good to eat much honey; but it is right to honour venerable sayings.
28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
As a city whose walls are broken down, and which is unfortified, so is a man who does anything without counsel.
