Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Usiwaonee wivu watu waovu, usitamani ushirika nao;
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
kwa maana mioyo yao hupanga mambo ya jeuri, nayo midomo yao husema juu ya kuleta madhara.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Kwa hekima nyumba hujengwa, nayo kwa njia ya ufahamu huimarishwa
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
kwa njia ya maarifa vyumba vyake hujazwa vitu vya thamani na vya kupendeza.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Mtu mwenye hekima ana uwezo mkubwa, naye mtu mwenye maarifa huongeza nguvu,
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
kwa kufanya vita unahitaji uongozi na kwa ushindi washauri wengi.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Hekima i juu mno kwa mpumbavu, katika kusanyiko langoni hana lolote la kusema.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Yeye apangaye mabaya atajulikana kama mtu wa hila.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Mipango ya upumbavu ni dhambi, watu huchukizwa na mwenye dhihaka.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Ukikata tamaa wakati wa taabu, jinsi gani nguvu zako ni kidogo!
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Okoa wale wanaoongozwa kwenye kifo; wazuie wote wanaojikokota kuelekea machinjoni.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Kama mkisema, “Lakini hatukujua lolote kuhusu hili,” je, yule apimaye mioyo halitambui hili? Je, yule awalindaye maisha yenu halijui hili? Je, hatamlipa kila mtu kulingana na aliyotenda?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Ule asali mwanangu, kwa kuwa ni nzuri; asali kutoka kwenye sega ni tamu kwa kuonja.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Ujue pia kwamba hekima ni tamu kwa nafsi yako, kama ukiipata, kuna matumaini kwako ya siku zijazo, nalo tumaini lako halitakatiliwa mbali.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Usivizie kama haramia afanyavyo ili kuyashambulia makao ya mwenye haki, wala usiyavamie makazi yake,
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Kwa maana ingawa mtu mwenye haki huanguka mara saba, huinuka tena, lakini waovu huangushwa chini na maafa.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Usitazame kwa kufurahia adui yako aangukapo; wakati ajikwaapo, usiruhusu moyo wako ushangilie.
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Bwana asije akaona na kuchukia akaiondoa ghadhabu yake mbali naye.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Usikasirike kwa sababu ya watu wabaya wala usiwaonee wivu waovu,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
kwa maana mtu mbaya hana tumaini la siku zijazo, nayo taa ya waovu itazimwa.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Mwanangu, mche Bwana na mfalme, wala usijiunge na waasi,
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
kwa maana hao wawili watatuma maangamizi ya ghafula juu yao, naye ni nani ajuaye maafa wawezayo kuleta?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Hii pia ni misemo ya wenye hekima: Kuonyesha upendeleo katika hukumu si vyema:
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Yeyote amwambiaye mwenye hatia, “Wewe huna hatia,” Kabila zitamlaani na mataifa yatamkana.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Bali itakuwa vyema kwa wale watakaowatia hatiani wenye hatia, nazo baraka tele zitawajilia juu yao.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Jawabu la uaminifu ni kama busu la midomoni.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Maliza kazi zako za nje, nawe uweke mashamba yako tayari, baada ya hayo, jenga nyumba yako.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Usishuhudie dhidi ya jirani yako bila sababu, au kutumia midomo yako kudanganya.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Usiseme, “Nitamtenda kama alivyonitenda mimi; nitamlipiza mtu yule kwa kile alichonitendea.”
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Nilipita karibu na shamba la mvivu, karibu na shamba la mizabibu la mtu asiye na akili,
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
miiba ilikuwa imeota kila mahali, ardhi ilikuwa imefunikwa na magugu, na ukuta wa mawe ulikuwa umebomoka.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Nikatafakari moyoni mwangu lile nililoliona, nami nikajifunza somo kutokana na niliyoyaona:
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Bado kulala kidogo, kusinzia kidogo, bado kukunja mikono kidogo upate kupumzika:
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
hivyo umaskini utakuja juu yako kama mnyangʼanyi, na kupungukiwa kutakujia kama mtu mwenye silaha.
