< Приповісті 24 >
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
No tengas envidia de los hombres malos: ni desees estar con ellos.
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Porque su corazón piensa en robar; e iniquidad hablan sus labios.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Con sabiduría se edificará la casa; y con prudencia se afirmará.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Y con ciencia las cámaras se henchirán de todas riquezas preciosas y hermosas.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
El hombre sabio es fuerte; y el hombre entendido es valiente de fuerza.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Porque con industrias harás la guerra; y la salud está en la multitud de los consejeros.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Alta está para el insensato la sabiduría: en la puerta no abrirá su boca.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Al que piensa mal hacer, al tal, hombre de malos pensamientos le llamarán.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
El mal pensamiento del insensato es pecado; y abominación a los hombres el burlador.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Si fueres flojo en el día de trabajo, tu fuerza será angosta.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
¿Detenerte has de escapar los que son tomados para la muerte, y los que son llevados al degolladero?
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Si dijeres: Ciertamente no lo supimos: ¿el que pesa los corazones no lo entenderá? El que mira por tu alma él lo conocerá, el cual dará al hombre según sus obras.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Come, hijo mío, de la miel, porque es buena; y del panal dulce a tu paladar:
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Tal será el conocimiento de la sabiduría a tu alma, si la hallares; y al fin tu esperanza no será cortada.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
O! impío, no aseches a la tienda del justo: no saquees su acostadero:
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Porque siete veces cae el justo, y se torna a levantar: mas los impíos caerán en el mal.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Cuando cayere tu enemigo, no te huelgues; y cuando tropezare, no se alegre tu corazón:
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Porque Jehová no lo mire, y le desagrade; y aparte de sobre él su enojo.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
No te entremetas con los malignos, ni tengas envidia de los impíos:
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Porque para el malo no habrá buen fin; y la candela de los impíos será apagada.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Teme a Jehová, hijo mío, y al rey: no te entremetas con los inmutadores:
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Porque su quebrantamiento se levantará de repente: ¿y el quebrantamiento de ambos quién lo comprenderá?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
También estas cosas pertenecen a los sabios. Tener respeto a personas en el juicio, no es bueno.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
El que dijere al malo, justo eres: los pueblos le maldecirán, y las naciones le detestarán:
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Mas los que le reprenden, serán agradables; y sobre ellos vendrá bendición de bien.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Los labios serán besados, del que responde palabras rectas.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Apareja de fuera tu obra, y dispónela en tu heredad; y después edificarás tu casa.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
No seas testigo sin causa contra tu prójimo; y no lisonjees con tus labios.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
No digas: Como me hizo, así le haré: daré el pago al varón según su obra.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Pasé junto a la heredad del hombre perezoso, y junto a la viña del hombre falto de entendimiento.
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
Y he aquí que por toda ella habían ya crecido espinas, ortigas habían ya cubierto su superficie, y su cerca de piedra estaba ya destruida.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Y yo miré, y púse lo en mi corazón: lo ví, y recibí enseñanza.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Tomando un poco de sueño, cabeceando otro poco, poniendo mano sobre mano otro poco para volver a dormir:
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
Vendrá como caminante, tu necesidad; y tu pobreza como hombre de escudo.