Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Ne bodi nevoščljiv zlobnim niti si ne želi biti z njimi.
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Kajti njihovo srce razmišlja uničenje in njihove ustnice govorijo o vragoliji.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Z modrostjo je hiša zgrajena in z razumevanjem je utrjena
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
in po spoznanju bodo sobe napolnjene z vsemi dragocenimi in prijetnimi bogastvi.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Moder človek je močan, da, človek spoznanja povečuje moč.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Kajti po modrem nasvetu boš vojskoval svojo vojno, in v množici svetovalcev je varnost.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Modrost je za bedaka previsoka, on svojih ust ne odpira v velikih vratih.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Kdor snuje delati zlo, bo imenovan [za] pogubno osebo.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Misel nespametnosti je greh in posmehljivec je ogabnost ljudem.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Če na dan nadloge slabiš, je tvoja moč majhna.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Če opustiš osvoboditi tiste, ki so potegnjeni v smrt in tiste, ki so pripravljeni, da bodo umorjeni,
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
če rečeš: »Glej, tega nismo vedeli, « mar ne bo tisti, ki preudarja srce, to premislil? In tisti, ki varuje tvojo dušo, mar tega ne ve? Mar ne bo vsakemu človeku povrnil glede na njegova dela?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Moj sin, jej med, ker je dober in satovje, ki je sladko tvojemu okusu.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Takšno bo spoznanje modrosti tvoji duši, ko jo najdeš, potem bo nagrada in tvoje pričakovanje ne bo prekinjeno.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Ne preži v zasedi, oh zlobni človek, zoper prebivanje pravičnega, ne pokvari njegovega počivališča,
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
kajti pravičen človek pade sedemkrat in ponovno vstane, toda zlobni bo padel v vragolijo.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Ne veseli se, kadar tvoj sovražnik pada in naj tvoje srce ne bo veselo, ko se spotika,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
da ne bi tega videl Gospod in ga to razžali in svoj bes odvrne od njega.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Ne razburjaj se zaradi hudobnih ljudi niti ne bodi nevoščljiv na zlobne,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
kajti nobene nagrade ne bo za hudobnega človeka, sveča zlobnih bo ugasnjena.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Moj sin, boj se Gospoda in kralja in nič ne imej s tistimi, ki so nagnjeni k spremembi,
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
kajti njihova katastrofa bo nenadoma vstala in kdo pozna njihov propad?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Tudi te stvari pripadajo modremu. Ni se dobro ozirati na osebe na sodbi.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Kdor zlobnemu pravi: »Ti si pravičen, « njega bo ljudstvo preklinjalo, narodi ga bodo prezirali,
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
toda tistim, ki ga oštevajo, bo veselje in nadnje bo prišel dober blagoslov.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Vsak človek bo poljubil ustnice tistega, ki daje pravilen odgovor.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Pripravi svoje delo zunaj in pripravi, [da] ti ustreza na polju in potem zgradi svojo hišo.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Ne bodi brez razloga priča zoper svojega bližnjega in s svojimi ustnicami ne zavajaj.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Ne reci: »Tako mu bom storil, kakor je on storil meni. Človeku bom povrnil glede na njegovo delo.«
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Šel sem mimo polja lenega in mimo vinograda človeka brez razumevanja
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
in glej, vse je bilo preraslo s trnjem in koprive so pokrile njegovo obličje in njegov kamniti zid je bil porušen.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Potem sem videl in to dobro preudaril, pogledal sem na to in prejel poučevanje.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Še malo spanja, malo dremanja, malo prekrižanih rok za spanje,
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
tako bo tvoja revščina prišla kakor nekdo, ki se klati in tvoja potreba kakor oborožen človek.
