Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Usachiva vanhu vakaipa, usashuva kufamba navo;
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
nokuti mwoyo yavo inoronga kuita nechisimba, uye miromo yavo inotaura pamusoro pokuita mhirizhonga.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Nouchenjeri imba inovakwa, uye kubudikidza nokunzwisisa inosimbiswa;
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
kubudikidza nezivo makamuri ayo anozadzwa nezvinhu zvinoshamisa uye nepfuma yakaisvonaka inokosha.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Munhu akachenjera ane simba guru, uye munhu ane zivo anowedzera simba;
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
nokuti kundorwa hondo kunoda kutungamirirwa, uye kuti ukunde unoda vapi vamazano vazhinji.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Uchenjeri hahusvikirwi nebenzi; padare repasuo reguta harina chokutaura.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Uyo anoronga kuita zvakaipa achazivikanwa senhubu.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Mufungo woupenzi chivi, uye vanhu vanonyangadzwa nomuseki.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Kana ukapera simba panguva dzokutambudzika, simba rako ishoma sei!
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Nunurai avo vari kuiswa kurufu; dzosai avo vari kudzedzereka vachienda kundourayiwa.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Asi kana mukati, “Hapana zvataiziva pamusoro paizvozvi?” Ko, iye anoyera mwoyo haangazvioni here? Iye anorinda upenyu hwako haangazvizivi here? Haangaripire munhu mumwe nomumwe maererano nezvaakaita here?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Idya uchi, mwanakomana wangu, nokuti hwakanaka; uchi hunobva pazinga hunozipa parurimi.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Uzivewo zvakare kuti uchenjeri hunozipa kumweya wako; kana wahuwana, ramangwana rako rine tariro, uye tariro yako haingaparari.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Usavandira sezvinoita akaipa paimba yomunhu akarurama, usaparadza paanogara;
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
nokuti kunyange munhu akarurama achiwa runomwe, anosimukazve, asi akaipa anowisirwa pasi nenjodzi.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Usafara kana muvengi wako achiwa; paanogumburwa, mwoyo wako ngaurege kufara,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
kana kuti Jehovha achazviona akasafara nazvo uye agobvisa kutsamwa kwake kwaari.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Usashungurudzika nokuda kwavanhu vakaipa, kana kuchiva vakaipa,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
nokuti vanhu vakaipa havana tariro yeramagwana, uye mwenje wavakaipa uchadzimwa.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Itya Jehovha namambo, mwanakomana wangu, usabatana navanopanduka,
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
nokuti vaviri ivavo vanouyisa kuparadzwa kwavari nokukurumidza, uye ndiani anoziva njodzi dzavangauyisa?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Izviwo zvirevo zvomuchenjeri: Kuita rusaruro mukutonga hakuna kunaka:
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Ani naani anoti kune ane mhosva, “Hauna mhosva,” marudzi achamutuka uye ndudzi dzichamushora.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Asi zvichanakira vaya vanopa mhosva kune vane mhosva, uye kuropafadzwa kukuru kuchauya pamusoro pavo.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Mhinduro yechokwadi yakafanana nokutsvoda pamiromo.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Pedza basa rako rapanze ugadzirire minda yako; shure kwaizvozvo, uvake imba yako.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Usava chapupu chinopomera muvakidzani wako pasina mhaka, kana kushandisa miromo yako kuti unyengere.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Usati, “Ndichamuitirawo zvaakandiitira; ndicharipira munhu uya zvaakaita.”
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Ndakapfuura napamunda wesimbe, ndikapfuura napamunda womuzambiringa womunhu asina njere;
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
minzwa yakanga yamera pose pose, munda wakanga wafukidzwa nesora, uye rusvingo rwamabwe rwakanga rwakoromoka.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Ndakafungisisa zvandakanga ndacherechedza ndikadzidza chidzidzo pane zvandakanga ndaona.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Kumbovata zvishomanana, kumbotsumwaira, kumbofungatira maoko kuti ndizorore,
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
ipapo urombo huchauya pauri segororo uye kushayiwa kuchauya somunhu akashonga nhumbi dzokurwa nadzo.
