< Приповісті 24 >
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Não tenhas inveja dos homens malignos, nem desejes estar com eles,
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Porque o seu coração medita a rapina, e os seus lábios falam a malícia.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Com a sabedoria se edifica a casa, e com a inteligência se estabelece:
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
E pelo conhecimento se encherão as câmaras de todas as substâncias preciosas e deleitáveis.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
E o varão sábio é forte, e o varão de conhecimento consolida a força.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Porque com conselhos prudentes tu farás a guerra; e há vitória na multidão dos conselheiros.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
É demasiadamente alta para o tolo toda a sabedoria; na porta não abrirá a sua boca.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Aquele que cuida em fazer mal mestre de maus intentos o chamarão.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
O pensamento do tolo é pecado, e é abominável aos homens o escarnecedor.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Se te mostrares frouxo no dia da angústia, a tua força será estreita.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Livra aos que estão tomados para a morte, e aos que levam para matança, se os poderes retirar.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Se disseres: Eis que o não sabemos: porventura aquele que pondera os corações não o entenderá? e aquele que atenta para a tua alma não o saberá? porque pagará ao homem conforme a sua obra.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Come mel, meu filho, porque é bom, e o favo de mel é doce ao teu paladar.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Tal será o conhecimento da sabedoria para a tua alma: se a achares, haverá para ti galardão, e não será cortada a tua expectação.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Não espies a habitação do justo, ó ímpio, nem assoles a sua câmara.
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Porque sete vezes cairá o justo, e se levantará; mas os ímpios tropeçarão no mal
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Quando cair o teu inimigo, não te alegres, nem quando tropeçar se regozije o teu coração.
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Para que o Senhor o não veja, e seja mau aos seus olhos, e desvie dele a sua ira.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Não te indignes acerca dos malfeitores, nem tenhas inveja dos ímpios,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Porque o maligno não terá galardão, e a lâmpada dos ímpios se apagará.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Teme ao Senhor, filho meu, e ao rei, e não te entremetas com os que buscam mudança.
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Porque de repente se levantará a sua perdição, e a ruína deles ambos quem a sabe?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Também estes são provérbios dos sábios: Ter respeito a pessoas no juízo não é bom.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
O que disser ao ímpio: Justo és: os povos o amaldiçoarão, as nações o detestarão.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Mas para os que o repreenderem haverá delícias, e sobre eles virá a benção do bem
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Beijados serão os lábios do que responde com palavras retas.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Prepara de fora a tua obra, e aparelha-a no campo, e então edifica a tua casa.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Não sejas testemunha sem causa contra o teu próximo; porque enganarias com os teus beiços?
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Não digas: Como ele me fez a mim, assim o farei eu a ele: pagarei a cada um segundo a sua obra.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Passei pelo campo do preguiçoso, e junto à vinha do homem falto de entendimento;
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
E eis que toda estava cheia de cardos, e a sua superfície coberta de ortigas, e a sua parede de pedra estava derribada.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
O que tendo eu visto, o tomei no coração, e, vendo-o, recebi instrução.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Um pouco de sono, adormecendo um pouco; encruzando as mãos outro pouco, para estar deitado.
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
Assim te sobrevirá a tua pobreza como um caminhante, e a tua necessidade como um homem armado.