Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Nie zazdrość złym ludziom ani nie pragnij z nimi przebywać;
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Ich serce bowiem obmyśla przemoc, a ich wargi mówią o krzywdzie.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Dom buduje się mądrością, a umacnia się rozumem.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Dzięki wiedzy komory będą napełnione wszelkimi kosztownymi i przyjemnymi bogactwami.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Mądry człowiek jest silny, a mąż, który ma wiedzę, dodaje siły.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Bo dzięki mądrej radzie poprowadzisz wojnę, a mnóstwo doradców [da ci] wybawienie.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Mądrość jest dla głupca zbyt wzniosła; nie otwiera ust swoich w bramie.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Kto knuje zło, będzie zwany złośliwym.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Obmyślanie głupoty [jest] grzechem, a szyderca budzi odrazę w ludziach.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Jeśli w dniu ucisku ustaniesz, twoja siła jest słaba.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
[Jeśli] odmówisz ratunku prowadzonym na śmierć i tym, którzy idą na stracenie;
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Jeśli powiesz: Nie wiedzieliśmy o tym; czy ten, który waży serca, nie rozumie? A ten, który strzeże twojej duszy, nie pozna? I czy nie odda człowiekowi według jego uczynków?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Synu mój, jedz miód, bo jest dobry, i plaster miodu słodki dla twojego podniebienia.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Tak [będzie] poznanie mądrości dla twojej duszy; jeśli ją znajdziesz, będzie nagroda, a twoja nadzieja nie będzie zawiedziona.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Nie czyhaj, niegodziwcze, przed mieszkaniem sprawiedliwego, nie burz miejsca jego odpoczynku;
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Bo sprawiedliwy upada siedem razy, jednak znowu powstaje; a niegodziwi popadną w nieszczęście.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Nie ciesz się, gdy twój nieprzyjaciel upadnie, i niech twoje serce się nie raduje, gdy się potknie;
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Aby PAN tego nie widział i nie uznał za zło, i nie odwrócił od niego swojego gniewu.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Nie gniewaj się z powodu złoczyńców ani nie zazdrość niegodziwym;
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Bo zły nie otrzyma nagrody, pochodnia niegodziwych zostanie zgaszona.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Synu mój, bój się PANA i króla, a nie przestawaj z chwiejnymi;
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Bo ich nieszczęście nastąpi nagle, a któż zna upadek obydwóch?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
I to też [należy] do mądrych. Niedobrze jest mieć wzgląd na osobę w sądzie.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Kto mówi niegodziwemu: Jesteś sprawiedliwy, tego będą ludzie przeklinać, a narody będą się nim brzydzić.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
A ci, którzy [go] strofują, będą szczęśliwi i przyjdzie na nich obfite błogosławieństwo.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Pocałują wargi tego, który daje słuszną odpowiedź.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Przygotuj swoją pracę na zewnątrz, a wykonuj ją na swoim polu, a potem buduj swój dom.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Nie bądź bez powodu świadkiem przeciw swemu bliźniemu ani nie oszukuj swymi wargami.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Nie mów: Zrobię mu, jak on mi zrobił, oddam temu człowiekowi według jego uczynku.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Szedłem koło pola leniwego i koło winnicy nierozumnego;
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
A oto wszystko zarosło cierniem, pokrzywy pokryły wszystko, a kamienny mur był zburzony.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Spojrzałem i rozważałem w sercu; obejrzałem i wyciągnąłem naukę.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Trochę snu, trochę drzemania, trochę założenia rąk, by odpocząć;
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
A twoje ubóstwo przyjdzie jak podróżny, a niedostatek – jak mąż uzbrojony.
