Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
ne aemuleris viros malos nec desideres esse cum eis
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
quia rapinas meditatur mens eorum et fraudes labia eorum loquuntur
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
sapientia aedificabitur domus et prudentia roborabitur
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
in doctrina replebuntur cellaria universa substantia pretiosa et pulcherrima
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
vir sapiens et fortis est et vir doctus robustus et validus
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
quia cum dispositione initur bellum et erit salus ubi multa consilia sunt
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
excelsa stulto sapientia in porta non aperiet os suum
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
qui cogitat malefacere stultus vocabitur
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
cogitatio stulti peccatum est et abominatio hominum detractor
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
si desperaveris lassus in die angustiae inminuetur fortitudo tua
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
erue eos qui ducuntur ad mortem et qui trahuntur ad interitum liberare ne cesses
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
si dixeris vires non suppetunt qui inspector est cordis ipse intellegit et servatorem animae tuae nihil fallit reddetque homini iuxta opera sua
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
comede fili mi mel quia bonum est et favum dulcissimum gutturi tuo
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
sic et doctrina sapientiae animae tuae quam cum inveneris habebis in novissimis et spes tua non peribit
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
ne insidieris et quaeras impietatem in domo iusti neque vastes requiem eius
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
septies enim cadet iustus et resurget impii autem corruent in malum
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
cum ceciderit inimicus tuus ne gaudeas et in ruina eius ne exultet cor tuum
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
ne forte videat Dominus et displiceat ei et auferat ab eo iram suam
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
ne contendas cum pessimis nec aemuleris impios
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
quoniam non habent futurorum spem mali et lucerna impiorum extinguetur
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
time Dominum fili mi et regem et cum detractoribus non commiscearis
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
quoniam repente consurget perditio eorum et ruinam utriusque quis novit
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
haec quoque sapientibus cognoscere personam in iudicio non est bonum
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
qui dicit impio iustus es maledicent ei populi et detestabuntur eum tribus
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
qui arguunt laudabuntur et super ipsos veniet benedictio
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
labia deosculabitur qui recta verba respondet
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
praepara foris opus tuum et diligenter exerce agrum tuum ut postea aedifices domum tuam
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
ne sis testis frustra contra proximum tuum nec lactes quemquam labiis tuis
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
ne dicas quomodo fecit mihi sic faciam ei reddam unicuique secundum opus suum
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
per agrum hominis pigri transivi et per vineam viri stulti
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
et ecce totum repleverant urticae operuerant superficiem eius spinae et maceria lapidum destructa erat
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
quod cum vidissem posui in corde meo et exemplo didici disciplinam
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
parum inquam dormies modicum dormitabis pauxillum manus conseres ut quiescas
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
et veniet quasi cursor egestas tua et mendicitas quasi vir armatus
