Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Saanmo nga ap-apalan dagiti dakes, wenno saanmo a tarigagayan ti makikadua kadakuada,
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
gapu ta agpangpanggep dagiti pusoda kadagiti rinaranggas, ken agibagbaga dagiti bibigda iti maipanggep iti riribuk.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Babaen iti kinasirib, adda maipatakder a balay, ken babaen iti pannakaawat, naipasdek daytoy.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Babaen iti pannakaammo, napunno dagiti siled kadagiti agkakapateg ken agkakapintas a kinabaknang.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Paneknekan ti masirib a tao a napigsa isuna, ken nasaysayaat ti tao nga addaan iti pannakaammo ngem iti tao a napigsa,
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
ta babaen kadagiti nainsiriban a wagas ket mapagballigiam ti pannakigubatmo, ken adda balligi babaen kadagiti adu a mammagbaga.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Ti kinasirib ket nangato unay para iti maag, saanna nga ilukat ti ngiwatna kadagiti ruangan.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Adda maysa a tao nga agpangpanggep nga agaramid iti dakes-nalaing nga agaramid iti linuloko ti iyaw-awag kenkuana dagiti tattao.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Ti minamaag a panggep ket basol, ken um-umsien dagiti tattao ti mananglais.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
No ipakpakitam ti kinatakrutmo iti aldaw ti riribuk, nakapuyka ngarud.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Ispalem dagiti maipanpanaw maiyap-apan iti ipapatay, ken tenglem dagiti agibar-ibar nga agturong iti pannakatayda.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
No ibagam, “Awan ammomi maipanggep iti daytoy.” Saan kadi nga ammo ti Mangtimtimbang iti puso ti ibagbagam? Ken saan kadi nga ammo daytoy ti Mangsalsalaknib iti biagmo? Ken saan kadi nga itedto ti Dios no ania ti maikari iti tunggal maysa?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Anakko, manganka iti diro gapu ta nasayaat daytoy, gapu ta ti tedted ti diro ket nasam-it iti panagramanmo.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Kasta met ti kinasirib para iti kararuam- no birukem daytoy, addanto masakbayan ken saanto a mapukaw ti namnamam.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Saanka nga aglemmeng nga aguray a kas kadagiti nadangkes a tattao a mangdarup iti balay dagiti agar-aramid iti nalinteg. Saanmo a dadaelen ti pagtaenganna!
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Ta no matuang a maminpito ti tao nga agar-aramid ti nalinteg, bumangonto manen isuna, ngem dagiti nadangkes ket parmeken ti didigra.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Saanka nga agrambak no marigrigatan ti kabusormo, ken saan koma nga aragsak ta pusom no maitublak isuna,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
ta no saan ket makita ni Yahweh ken amangan no saannaka a kanunongan gapu iti dayta ket saannan a kapungtot dayta a tao.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Saanka nga agdanag gapu kadagiti agar-aramid kadagiti dakes a banbanag, ken saanmo nga apalan dagiti nadangkes a tattao,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
ta awan masakbayan ti dakes a tao, ken arigna a maiddepto ti lampara ti nadangkes.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Agbutengka kenni Yahweh, ken agbutengka iti ari, anakko; saanka a makikadua kadagiti mangsuksukir kadakuada,
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
ta giddatonto a dumteng ti didigrada ket siasino ti makaammo iti kadakkel ti pannakadadael a dumteng manipud kadakuada?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Dagitoy ket sasao met laeng dagiti masirib. No maipapan iti linteg, saan a nasayaat no adda panangidumduma iti panangukom.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Siasinoman a mangibaga iti nagbasol, “Sika ti husto,” ket ilunodto dagiti tattao ken guraento dagiti nasion.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Ngem maaddaanto iti kasta unay a ragsak dagiti mangtubngar kadagiti nadangkes, ken addanto dumteng kadakuada a sagsagut a nasasayaat.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Ti mangmangted iti pudno a sungbat ket arigna a mangmangted iti agek iti bibig.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Aramidem ti trabahom iti ruar, samo isagana ti talon; kalpasan dayta, ipatakdermon ti balaymo.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Saanka nga agsaksi iti maibusor iti kaarubam nga awan ti gapgapuna, ken saanka a mangallilaw babaen kadagiti bibigmo.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Saanmo nga ibaga, “Aramidekto kenkuana ti inaramidna kaniak; pagbayadekto isuna iti inaramidna.”
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Nagnaak iti talon ti tao a sadut, limmabasak iti kaubasan ti tao nga awan ammona.
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
Nagtubtuboanen dagiti sisiit ti talonna, naabbonganen ti daga kadagiti siitan a mula, ken narban ti bato nga aladna.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Kalpasanna, nakitak ket pinanunotko; kimmitaak ket nakasursuroak.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Maturog pay bassit, iridep pay bassit, idalikepkep pay biit tapno makainana-
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
ket dumteng kenka ti kinapanglaw a kas iti agtatakaw, ken dumteng kenka dagiti panagkasapulam a kasla dagitoy ket nakaarmas a soldado.
