Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Ne irígykedjél a gonosztevőkre, se ne kivánj azokkal lenni.
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Mert pusztítást gondol az ő szívök, és bajt szólnak az ő ajkaik.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Bölcseség által építtetik a ház, és értelemmel erősíttetik meg.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
És tudomány által telnek meg a kamarák minden drága és gyönyörűséges marhával.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
A bölcs férfiú erős, és a tudós ember nagy erejű.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Mert az eszes tanácsokkal viselhetsz hadat hasznodra; és a megmaradás a tanácsosok sokasága által van.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Magas a bolondnak a bölcseség; a kapuban nem nyitja meg az ő száját.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
A ki azon gondolkodik, hogy gonoszt cselekedjék, azt cselszövőnek hívják.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
A balgatag dolognak gondolása bűn; és a rágalmazó az ember előtt útálatos.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Ha lágyan viselted magadat a nyomorúságnak idején: szűk a te erőd.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Szabadítsd meg azokat, a kik a halálra vitetnek, és a kik a megöletésre tántorognak, tartóztasd meg!
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Ha azt mondanád: ímé, nem tudtuk ezt; nemde, a ki vizsgálja az elméket, ő érti, és a ki őrzi a te lelkedet, ő tudja? és kinek-kinek az ő cselekedetei szerint fizet.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Egyél, fiam, mézet, mert jó; és a színméz édes a te ínyednek.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Ilyennek ismerd a bölcseséget a te lelkedre nézve: ha azt megtalálod, akkor lesz jó véged, és a te reménységed el nem vész!
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Ne leselkedjél, oh te istentelen, az igaznak háza ellen, ne pusztítsd el az ő ágyasházát!
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Mert ha hétszer elesik is az igaz, ugyan felkél azért; az istentelenek pedig csak egy nyavalyával is elvesznek.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Mikor elesik a te ellenséged: ne örülj; és mikor megütközik: ne vígadjon a te szíved,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Hogy az Úr meg ne lássa és gonosz ne legyen szemeiben, és el ne fordítsa arról az ő haragját te reád.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Ne gerjedj haragra a gonosztevők ellen, ne irígykedjél az istentelenekre;
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Mert a gonosznak nem lesz jó vége, az istentelenek szövétneke kialszik.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Féld az Urat, fiam, és a királyt; a pártütők közé ne elegyedjél.
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Mert hirtelenséggel feltámad az ő nyomorúságok, és e két rendbeliek büntetését ki tudja?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Ezek is a bölcsek szavai. Személyt válogatni az ítéletben nem jó.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
A ki azt mondja az istentelennek: igaz vagy, ezt megátkozzák a népek, megútálják a nemzetek.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
A kik pedig megfeddik a bűnöst, azoknak gyönyörűségökre lesz, és jó áldás száll reájok!
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Ajkakat csókolgat az, a ki igaz beszédeket felel.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Szerezd el kivül a te dolgodat, és készíts elő a te meződben; annakutána építsd a házadat.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Ne légy bizonyság ok nélkül a te felebarátod ellen; avagy ámítanál-é valakit a te ajkaiddal?
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Ne mondd ezt: a miképen cselekedett én velem, úgy cselekszem ő vele; megfizetek az embernek az ő cselekedete szerint.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
A rest embernek mezejénél elmenék, és az esztelennek szőleje mellett.
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
És ímé, mindenütt felverte a tövis, és színét elfedte a gyom; és kőgyepüje elromlott vala.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Melyet én látván gondolkodám, és nézvén, ezt a tanulságot vevém abból:
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Egy kis álom, egy kis szunynyadás, egy kis kézösszetevés az alvásra,
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
És így jő el, mint az útonjáró, a te szegénységed, és a te szükséged, mint a paizsos férfiú.
